Іванофранківцям майже два місяці заважав звіринець, що знаходився по вул. Стуса. Мешканці скаржилися на те, що тварин там мучили, не давали навіть води, відтак тварини вили і кричали, не даючи людям уночі спати.
22 червня управління культури ОДА видало Волинському зоопарку сертифікат на проведення гастрольної діяльності, а після цього й усі потрібні інстанції (разом дев’ять штук дали свої погодження). Як каже заступник головного архітектора міста Світлана Лосюк, для проведення виставки тварин звіринець мав отримати дозволи від управління культури, МВС, МНС, ДПІ, санстанції, ЦМКЛ, управління земельних відносин, ЖКГ та архітектури. За словами керуючого справами МВК Андрія Лиса, усі інстанції дали відповідні дозволи. Отже, звіринець мав там стояти два місяці: з 23 червня по 23 серпня.
«Згідно з погодженою схемою розташування, — каже Світлана Лосюк, — звіринець розташований на відстані 30 метрів від житлового будинку». За її словами, на цьому місці такі звіринці там знаходилися завжди, проте жодного разу не було безсовісних власників, які б мучили тварин.
Керівник інспекції з благоустрою Степан Кукула каже, що, перевіряючи звіринець, вони склали адмінпротокол про несвоєчасний вивіз ТПВ і тваринних відходів. А вже через годину підприємець очистив площадку. Насправді мешканці цілих півтора місяця скаржилися в усі можливі інстанції. Як результат, звіринець зазнав масу різних перевірок. Приватний підприємець Д.Худобян стверджує, що, згідно з перевірками санстанції та ветеринарної служби, жодних претензій до них не було.
«Люди скаржилися на те, що леви кричать, вовки виють, а я хіба винен, що вони кричать і виють? Вовки усе життя виють, — зазначив Худобян. — Ми нормально утримуємо тварин: кого треба, раз на день годуємо, а кого треба, то три рази. Це в залежності від тварини. Я працюю в зоопарку 25 років, з них 17 років я є його керівником і знаю, як і чим годувати тварин».
Проте звіринець, маючи дозвіл роботи до 23 серпня, потішив іванофранківців і з’їхав швидше. «Роботи нема, — стверджує Худобян, — жарко, люди відпочивають, тому ми поїхали на Закарпаття, в бік Рахова. Там і будемо зимувати».
P.S. На щастя, сталося так, що проблему вирішили самі мешканці. Не було попиту, от звіринець і поїхав. Якби попит був, хтозна чи із звіринцем би хтось впорався…
Comments are closed.