Комітети
За законом «Про органи самоорганізації населення» мешкан-ці будинків чи певних районів за бажанням можуть об’єднуватись у будинкові, квартальні чи територіальні комітети. Так, Івано-Франківськ нині налічує майже 100 будинкових, один квартальний (приватний сектор у Пасічній) і два територіальні комітети («Опришів-ці» та «Княгинин»).
Будинкові комітети (БК) реєструються у виконкомі. Для цього треба провести збори зі створення, обрати голову, подати документи про засновників (тих, хто брав участь у зборах) та заяву про створення. Міськвинком передає папери до міської ради, депутати затверджують їх на сесії.
«Будинкові комітети – надзвичайно потрібна річ у місті, – наголошує керуючий справами міськвиконкому Андрій Лис. – У першу чергу для самих мешкан-ців. Бо вони дають можливість активізувати жителів, які разом із ЖЕО та владою підтримують у чистоті та порядку власний будинок, прибудинкову територію, слідкують за тими проблемами, які є в будинку».
Як зазначає Андрій Лис, будин-кові комітети дають можливість контролювати роботу працівників комунальної сфери, зустрічатися з керівництвом комунальних підприємств і після діалогів підвищувати якість отримання відповідних послуг. Разом з тим, кілька років тому започаткована практика зустрічей з міським головою, навіть створено Раду голів будинкових комітетів та об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Рада налічує два десятка ініціативних голів.
Слід нагадати, що багато з нині діючих будинкових комітетів створилися саме через те, що існувала програма ООН, яка співфінансувала Східну Європу, в тому числі й Україну, у вирішенні конкретних будинкових проблем. Мешканці збиралися, визначали пріоритети (тобто, що саме вони хочуть відремонтувати в будинку: підвальні розгалуження, дах, двері тощо), складали кошторис, збирали кошти, наймали підрядника і контролювали виконання замовлених робіт. Програма фінансувалася так: 10 % оплачували мешканці, 45 % – ООН, ще 45 % – міськвиконком.
Саме таким чином і був створений БК по вул. Степана Бандери, 12. Його голова Олена Турусова нині говорить, що особливо тяжко було працювати на самих початках – коли люди не вірили у те, що можна зробити краще. А от коли все вдалося, то навіть сусідні будинки почали переймати їх досвід. «Завдяки програмі ООН ми відремонтували підвальне розгалуження, – зазначає Турусова. – У нас протягом 37 років був затоплений підвал. Ми висушили його, відремонтували, вичистили, закрили решітками. Далі ми облагородили територію, поклали кодовані двері, зробили дитячий майданчик та багато іншого».
Нині будівельні роботи фінансуються з кишені самих мешканців будинку. Олена Турусова каже про плани створити ОСББ, в яке увійшли би будинки вулиць Сахарова та Бандери. Адже в якості будинкових комітетів вони не мають права вести господарську діяльність. Тільки так люди зможуть не витрачати гроші двічі: з одного боку – самотужки підтримувати будинки, з іншого – платити квартплату жеку.
Об’єднання
На відміну від будинкових комітетів, ОСББ є госпрозрахунковими структурами. Вони не платять ЖЕО квартплату, самі визначають її рівень, збирають кошти та вирішують, на що їх витрачати.
Але спочатку цю організацію треба зареєструвати в реєстраційній палаті. Крім відповідної реєстраційної картки, статуту, протоколу установчих зборів, списку членів об’єднання, потрібно сплатити декілька рахунків.
За словами начальника міського управління ЖКГ Петра Косюка, аби прийняти на зборах рішення про створення ОСББ, треба лише згоду більшості мешканців. А якщо, до прикладу, квартира не приватизована, то на збори від неї може прийти представник власника (наприклад, жеку).
ОСББ керуються законом «Про об’єднання співвласників багатоповерхових будинків». Мають прав-ління, голову та статут. До речі, на відміну від БК, які працюють на громадських засадах, ОСББ мають право виконувати певну роботу самостійно чи наймати працівників.
Голова об’єднання «Південне», що по вул. Південний бульвар, 33, Ярослав Богаченко розповідає, що їхній будинок уже вісім років знаходиться у цьому статусі. Нині квартплата для мешканців становить 50 коп./м2. А до 2009 року було 30 коп…
Ці кошти йдуть на зарплату (голові – 350 грн., бухгалтеру – 250 грн., прибиральниці – 200 грн.) та витрачаються на інші потрібні для будинку речі. Так, за останні роки мешканці заасфальтували прибудинкову територію, відремонтували дах, поставили у під’їзді нові двері та вікна, поміняли труби для холодної води в підвалі, відремонтували сходову клітку. Щоправда, якщо коштів з квартплати на щось не вистачає, то люди збираються та приймають рішення, аби додатково здати якусь певну суму. Мешканці знають, куди йдуть гроші, тому здають їх без вагань.
«Сходові клітки прибирають самі мешканці за графіком, – розповідає Ярослав Богаченко. – Біля будинку є урни та мішечки, і всі культурно викидають в них сміття. Прибиральниця працює в середу та суботу, як правило, тільки збирає та виносить мішечки, бо майже всюди чисто. Маємо електрика в будинку, йому ми нічого не платимо. А сантехніку я роблю сам зі своїм заступником, при чому теж безкоштовно».
До речі, голова ОСББ «Південне» зараз поставив перед собою нове завдання – дитячий майданчик. Саме з цим питанням наразі й хоче звернутися до влади. Слід згадати, що Андрій Лис наголошує: міська влада в першу чергу будує дитячі майданчики біля територій БК та ОСББ. Адже там є більша ймовірність того, що він збережеться. А якщо майданчик пошкодять хулігани, то люди часто беруться за ремонт самотужки.
Кооперативи
Поряд з ЖЕО, ОСББ та БК існують ще житлово‑будівельні кооперативи (ЖБК). Треба сказати, що створювалися вони ще за радянської влади. Тобто нині цим будинкам не менше 20 років. Будувалися кооперативи за кошти самих людей, ніколи не були державними, були відокремленими від власності міста та жеків.
«ЖБК користуються законом, який вийшов ще за часів СРСР, – говорить Петро Косюк. – Зараз вони вже не створюються. Однак, оскільки закон не працює у зворотному порядку, то вони функціонують і ліквідувати їх неможливо. Хіба що за бажанням самих мешканців. Це – госпрозрахункові структури, щось подібне до ОСББ. Тільки останні утворилися на базі того, що будувала держава, а ці – на своїх власних будинках».
Нині кооперативи відрізняються від ОСББ тільки тим, що мешканці ОСББ оплачують послуги комунальним організаціям (за воду, тепло, світло) напряму, а ці – через кооператив. Решта роботи відбувається так само. Тобто все залежить як від керівника, так і від всіх мешканців будинку. Вони теж є суб’єктами господарської діяльності. Тому збирають кошти на власний рахунок і проводять усі роботи на свій розсуд.
