—?Руслане Олеговичу, чому в наш час українська політика і бізнес так тісно пов’язані між собою? Це добре, на Вашу думку, чи зле?
—?Взагалі, якщо говорити про те, як би мало бути, то політика і бізнес повинні б бути розділені. Так має бути у більшості країн, що вибрали демократичний шлях розвитку. Але, на жаль, Україна, хоч і йде шляхом демократичного розвитку, але зі своїми українськими особливостями. В якійсь мірі це прикро, але сьогодні для того, щоб захистити свій бізнес, людина змушена бути в політиці.
—?Напевне, перший приклад цьому подала Верховна Рада…
—?Так, ми бачимо і у Верховній Раді, що серед усіх представників тієї чи іншої сили в парламенті чистих політиків є 10?15 відсотків. Решта — це люди, які мають причетність до того чи іншого бізнесу, хоча офіційно декларують, що не мають до цього відношення, але там є їхні діти, батьки, родичі.
—?Тож, які причини цього?
—?Думаю, перш за все це нестабільність в державі, яка триває вже не один рік.
—?Знаю, що, крім політики, Ви є успішним бізнесменом, а також займаєтесь благодійницькою діяльністю. Як Вам вдається все це поєднувати?
—?Думаю, що людина, якщо вважає себе успішним бізнесменом, якщо Бог їй дав розум, мудрість, якщо людина з Божою допомогою розвиває свій бізнес, вона має духовно прийти до потреби виділяти певну кількість коштів на благодійність. Не всі люди можуть займатись успішно бізнесом і взагалі бути самодостатнім у цьому житті з суб’єктивних чи об’єктивних причин. Я вважаю, що це добра справа.
—?Для чого Ви займаєтесь благодійністю?
—?Конкретних корисливих причин благодійність не повинна мати, і в мене їх немає. Я займаюсь нею просто так. Можеш віддати, віддай, не можеш, то не віддаш. Це не для того, щоб тебе згадували. Як каже Віктор Ющенко, гроші люблять спокій, і економіка любить спокій. Я вважаю, що благочинність має бути також непомітною. Цим треба займатись потрохи, але непомітно і кожного дня.
—?Така благодійність зараз велика рідкість. Здебільшого все обмежується певною датою в календарі, до якої з року в рік приурочуються певні акції.
— Так, у нас на місцевому рівні є бізнесмени, які згадують про благодійність тільки, скажемо, на 19 грудня. І це неправильно. Я вважаю, якщо людина займається благодійністю, вона має робити це тихо, не афішуючи. Ми не робимо це для когось, ми робимо це для себе, тому що кожна людина, яка дійшла до цього рівня духовного розвитку і вважає, що зможе цим займатись, повинна це робити просто для того, щоб допомогти людям, які цього потребують.
—?Що конкретно Ви робите?
—?Ми неодноразово брали участь в аукціоні з допомоги дітям, які хворі лейкемією. Беремо участь у благодійних аукціонах на допомогу хворим церебральним паралічем. Виділяємо кошти дитячим будинкам. Зокрема, допомагаємо школі-інтернату в селі Угорники, Снятинському дитячому будинку-інтернату.
—?Повернемось до політики. Як Ви ставитесь до поширеного твердження, що якщо бізнесмен йде в політику, то він не тільки захищає свою справу, а ще й лобіює інтереси свого бізнесу?
—?Так, це поширена думка. Але я вважаю, що якщо людина створила бізнес, робочі місця, платить податки, то вона є самодостатньою. Вона вже зробила щось вагоме, тому може адекватно реагувати на ті речі, які відбуваються у владних структурах. Кожен бізнесмен є господарником. Він повинен знати, як формувати бюджет, куди розподіляти кошти, як реагувати на ті чи інші коливання економіки. Не маючи абсолютно ніякого уявлення про економіку, бізнес і господарювання взагалі, навряд чи можна щось путнє зробити для держави.
Я переконаний, що при владі повинні бути люди, які пройшли першу школу ведення господарки, роботи на рівні бізнесу. Якщо така людина добре себе показала в бізнесі, то, думаю, вона може добре працювати на будь-якому рівні.
— І наостанок, особисто Вам навіщо політика?
—?Ви знаєте, є певна категорія бізнесменів, які, створивши власний бізнес, втрачають інтерес займатися тільки ним. Вони хочуть займатися політикою. Щодо мене, це можна назвати в якійсь мірі і хобі, і життєвою необхідністю, а в якійсь мірі хочеться так само допомогти людям. Треба спрямовувати свої економічні здібності, свій життєвий досвід, щоб приділити більше часу і праці для того, щоб якось покращити життя людей. Думаю, неправильно займатись тільки бізнесом і стояти осторонь того, що твориться в конкретному місті чи країні, де живеш. Осторонь стояти не можна.
