Умови та перспективи
Цього року школа-інтернат відсвяткувала своє 45?річчя. Однак заклад почав змінюватися ще 13 років тому. Тоді інтернат переїхав у інше приміщення, а сірі заґратовані мури помінялися на просторі кімнати. Нині в центрі навчається 149 учнів з вадами зору, всі вони мешканці Івано-Франківщини. На жаль, є проблема з ліжко-місцями, саме тому не всі бажаючі діти потрапили цього року у цей навчальний заклад.
Нині в центрі є 32 навчальні класи, 15 кімнат для самопідготовки, 8 побутових кімнат, 6 кімнат гігієни, 18 санвузлів, гуртожиток на 65 кімнат та медичний блок. В цьому блоці є кімната лікаря-офтальмолога з обладнанням, педіатра, медичний пост, два ізолятори для хворих дітей, кімната аромотерапії, фізіотерапевтичний кабінет. Є кілька залів: спортивний, лікувальної фізкультури, для відпочинку, їдальні, етнографічний музей, комп’ютерний клас і спеціальний комп’ютерний клас для слабозорих дітей.
Зараз центр працює над проектами з розвитку учнівського самоврядування, виправлення постави для дітей шляхом катання на коні, спортивного орієнтування, організації відпочинку й оздоровлення, вивчення справи з ведення і дизайну лісового господарства. З 2008 року в центрі розпочато вивчення англійської та польської мов, оскільки до цього часу тут вивчали лише французьку. Як розповідає директор школи-інтернату Оксана Якимів, діти здобувають професію лікувального масажиста, і більшість випускників працевлаштовуються саме за цією професією. А 40?% дітей після закінчення центру здобувають вищу освіту. Діти з сильною патологією мають пенсію і працюють в основному в УТОСі. В майбутньому в планах директора — надавати учням школи ще й професію дизайнера ландшафту.
Діти дуже виграють
«Ми не тільки вчимо дітей, — розповідає О.?Якимів, — ми ще й робимо корекцію зору, зберігаємо той зір дитини, з яким вона до нас прийшла, і намагаємося їм ні в чому не пошкодити. Наші педагоги, як додаткову, мають тифлопедагогічну та тифлопсихологічну освіту». Відтак кожен педагог знає, на яку відстань від дошки він може посадити дитину, скільки хвилин вона може працювати з зошитом, скільки їй можна читати і під яким кутом вона може нахиляти голову. Крім того, кожні 20 хвилин на уроці діти роблять корекційну гімнастику.
Навчання з комп’ютером, яке так люблять нині всі діти, дозує лікар-окуліст. У школі є спеціальний тифлокомп’ютерний комплекс, який має встановлену програму Virgo 4,7. Ця програма озвучує всі дії дитини, які вона робить, а також збільшує шрифт на екрані, тому дітям з поганим зором дуже зручно вчитися по ній. Звісно, не все у ній таке досконале, як би хотілося. Наприклад, навіть попри те, що програма ліцензована і надана школі працівниками з Міносвіти, озвучена вона російською мовою.
«Ті діти, які навчаються у звичайних загальноосвітніх закладах дуже втрачають, якщо не йдуть до нас, — наголошує директор школи-інтернату, — бо там ніхто не буде звертати увагу на їхні зорові навантаження чи їхнє поле зору». Також вона зауважує, що в центрі, на відміну від звичайної школи, є предмет з орієнтування в просторі. Вчитель цього предмету зайняв ІІ місце на міжнародних змаганнях, які проходили в Нідерландах. Відтак цей предмет в школі теж поставлений на дуже високий рівень.
«Серце віддаю дітям», –
писав колись Василь Сухомлинський. Нині директор школи зауважує, що колись можна було більш ідеалістично дивитися на це, ніж зараз. Адже в сучасних умовах дуже важко говорити про те, щоб держава створювала добрі умови для роботи. Навіть попри те, що обласна влада всіляко намагається посприяти розвитку освіти, особливо стосовно закладів для дітей з особливими потребами.
«Сучасний директор школи має розбиратися в державних будівельних нормах, тендерному законодавстві, корекції, медицині, прибиранні, санітарії… Наш навчальний заклад має 48 перевірок в рік. Бо чим більше ти робиш для дітей, щось дістаєш, дбаєш та тягнеш, налагоджуєш зв’язки, то держава одразу посилає на тебе всі контролюючі органи, які садять нас «на штрафи», — розповідає О.?Якимів.
Школа за роки свого існування має потужних випускників і результати. За словами директора, багато в чому вони завдячують нашій обласній владі, зокрема начальнику управління освіти і науки Зінаїді Болюк, яка вважає, що не потрібно соромитися такими навчальними закладами. «Вичищаються» школи-інтернати та робляться якісними освітніми закладами з сучасним наданням комплексу всіх освітніх послуг для дітей з особливими потребами.
Медична сторона
Завідувач обласним кабінетом охорони зору дітей обласної дитячо-клінічної лікарні Ірина Кужда розповідає, що в центрі відчувається вражаюча позитивна динаміка. За останні два роки школа набула зовсім іншого вигляду і набула інших функцій. Зокрема тепер тут мають можливість навчатися діти з поєднаними вадами, відтак заклад став багатопрофільним. «Я вважаю, що це повністю заслуга директора центру», — наголошує вона.
Надія Гаврилишин, обласний позаштатний дитячий офтальмолог дитячої лікарні зауважує, що в Івано-Франківській області зараз є понад майже 2500 дітей з проблемами зору. На жаль, їх кількість щороку не зменшується і навіть не залишається стабільною, а збільшується. Мова йде про ріст як вроджених вад органів зору, так і патології сітківки ока. Однією з причин медики називають генну мутацію, яку дають близькоспоріднені шлюби, що нерідко трапляються в гірських районах.
