12 грудня в Мистецькому Арсеналі відбувся фінал конкурсу «Міс Україна Всесвіт 2011» – свято краси всесвітнього масштабу за участю півтора десятка красунь-конкурсанток, зорепаду українських і міжнародних зірок, велетенських льодових скульптур, блиску коштовностей та тонни чарівного нетанучого снігу, що кружляв над головною сценою. Почесний титул «Міс Україна Всесвіт 2011» та право представляти Україну на 60-му ювілейному міжнародному конкурсі краси «Міс Всесвіт 2011» отримала 22-річна коломиянка Олеся Стефанко – студентка 4 курсу Інституту прокуратури та слідства Одеської юридичної академії. Батьки Олесі – уродженці мальовничого села Ковалівки, що на Коломийщині.
Сяючу корону своїй наступниці передала «Міс Україна Всесвіт – 2010» Ганна Пославська. Ім’я щасливої володарки титулу визначало міжнародне журі, яке очолила британська співачка Sonique. Сукні для конкурсанток пошила український дизайнер Юлія Айсіна. А вбрання для п’яти фіналісток, прикрашене коштовностями, приготувала офіційний дизайнер конкурсу «Міс Всесвіт» Шеррі Хілл. Олеся Стефанко отримала ексклюзивне коштовне кольє вартістю $20 000 від спонсора – ювелірної компанії «Zarina» та спонсорську підтримку – поїздки на конкурс «Міс Всесвіт» від клубу елітного туризму «Сьоме небо». Переможниця дала ексклюзивне інтерв’ю кореспонденту «Коломийських ВІСТЕЙ».
– Олесю, розкажіть, будь ласка, про участь у конкурсі «Міс Україна Всесвіт».
– До цього конкурсу йшла поступово. Взимку 2008-го погодилася взяти участь у конкурсі «Міс академія», де захищала свій факультет. Пам’ятаю, було дуже незвично виступати на сцені, не знала як себе поводити. Але все ж перемогла і ввійшла у смак. Потім вирішила взяти участь у міжвузівському конкурсі краси «Віце-міс». Потім був ще «Міс Одеса», на якому не мала такого успіху, але модельне агентство «Арт-подіум» запропонувало співпрацю, а згодом поїздку за кордон. На участь у конкурсі краси «Міс Україна Всесвіт» заповнила анкету ще влітку 2010 року. Через місяць мене запросили на кастинг і пішло-поїхало: перший тур – і перемога, потім другий… Дивлячись на інших конкурсанток, мені здавалося, що шансів нема. Дівчата докладали максимум зусиль. Відчувався дух суперництва між окремими учасницями: слова поза спиною, репліки і таке інше. Але це дрібниці, бо насправді організація була на дуже високому рівні. Стереотип, що участь у такого рівня конкурсах вимагає чималих фінансових витрат, збиває наших красунь з пантелику. Я й сама була вражена, що Національний комітет «Міс Україна Всесвіт» забезпечив учасниць усім: і костюмами, і проживанням. Ми думали про те, щоб якнайкраще виглядати на сцені. Мені дуже допомогла здатність опановувати власні почуття, не ніяковіти…
– Поділіться секретом власної краси та успіху з нашими читачками.
– Насамперед хочу заперечити класичне визначення краси. Гарна людина – це не лише зовнішність. Краса – у погляді та думках, у способі життя і ставленні до інших людей, краса у рухах людини та в її світосприйнятті. Гадаю, що людина, яка навчилась цього і не зламала сама себе – тільки вона і є насправді красивою.
– Для Вас тепер відчинилося чимало нових дверей. Чи думали Ви над тим, чому присвятити себе у майбутньому: кар’єрі у сфері юриспруденції чи все ж таки модельному бізнесу?
– Навчання було завжди для мене на першому місці. Успіх на конкурсі краси був доволі несподіваним і тепер треба докласти чимало зусиль для того, щоб гідно представити Україну на «Міс Всесвіт» влітку 2011-го. Задля цього я готова змістити навчання на другий план. Раніше без прокуратури не уявляла свого життя. Але ось доля дала такий шанс, тож можливо, що складеться й по-іншому. Все залежить від того, наскільки плідно буду працювати цього року і як пройде конкурс.
– Підготовка до конкурсу «Міс Всесвіт» вже розпочалась?
– На період новорічних свят нічого не планується починати. Але відразу після Різдва ми будемо тісніше працювати з Національним комітетом «Міс Україна Всесвіт». У програму включено і доброчинність, і вдосконалення мовних навичок, і робота над зовнішністю.
– Хто з рідних та близьких найбільше підтримує вас у починаннях?
– Підтримка йде звідусіль: це і рідня, і друзі, й одногрупники. Та звісно ж, найбільше для мене важить думка моїх батьків і сестри Тетяни. Вони мене найбільше розуміють, підбадьорюють і надихають. Зараз відчуваю, наскільки сильно сумую за домом. З нетерпінням чекаю різдвяних свят, щоб приїхати у рідне село Ковалівку. Наперед хочу привітати усіх мешканців нашого мальовничого міста та району зі святами і побажати їм здоров’я, злагоди, сімейного щастя та успіху!
Comments are closed.