Зустріч відбулася у п’ятницю, 3 грудня, в Eisenhower Executive Office Building, який належить до комплексу споруд Білого дому.
З боку американської влади в зустрічі взяла участь Карен Донфрід, помічник президента Обами і старший директор з питань Європи у Раді національної безпеки США.
Зустріч відбулася для обговорення дій з боку Америки щодо підтримки демократичного процесу в Україні.
Представники діаспори закликали Білий дім ввести санкції проти українських чиновників. Зокрема, на зустрічі лунали прізвища секретаря Радбезу Андрія Клюєва та міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.
Також, серед інших, представники діаспори назвали прізвища голови Харківської обласної державної адміністрації Михайла Добкіна і мера Харкова Геннадія Кернеса, які, на їхню думку, причетні до розправи над активістами Євромайдану.
Згідно з указом президента США №7750, під санкції потрапляють не лише чиновники, але і члени їх родини включно з дітьми.
До теми
Санкції – це останній інструмент реагування, який означає фактичне замороження стосунків з такою країною. Рішення про їх застосування даються складно, але Америка має такий досвід. І, на відміну від Європейського Союзу, де рішення ухвалюються консенсусом серед 28 держав, Вашингтон здатний реагувати швидко і жорстко.
За ці два місяці США кардинально змінили риторику щодо Януковича – тепер вони прямо попереджають про покарання, яке чекає на українського президента та його підлеглих в разі нових спроб силового розв”язання ситуації з ЄвроМайданом.
Слово “санкції” міцно закріпилося в лексиконі сенаторів та – і це найголовніше – посадових осіб Державного департаменту США. Станом на сьогодні ідея адресного батога зафіксовано в позиції багатьох американських посадовців.
Перше – це проект резолюції Палати представників №447, внесений 16 грудня 2013 року шістьма конгресменами: “…у разі подальшого застосування сили представниками влади проти мирних протестувальників Палата представників може розглянути адресні санкції проти тих, хто надавав команди або був залучений до застосування сили”.
Друге – це проект резолюції Сенату №319, внесений 11 грудня 2013 року одинадцятьма сенаторами: “у випадку подальшого застосування сили проти мирних протестувальників, президент США та Конгрес можуть розглянути, чи слід застосовувати адресні санкції, в тому числі візові обмеження і заморожування активів, щодо осіб, відповідальних за віддання наказу або вчинення насильства”.
Третє – це заява керівника Хельсінскої комісії США сенатора Бена Кардіна 11 грудня 2013 року: “Якщо українська влада не вживе конкретних дій для покращення ситуації, міжнародна спільнота має серйозно розглянути питання про проведення додаткових заходів, таких як адресні санкції проти українських посадовців, відповідальних за порушення прав людини, в тому числі придушення мирних протестів”.
Четверте – це заява сенатора від Аризони та колишнього кандидата в президенти США Джона МакКейна від 19 грудня 2013 року: “Адміністрація президента і Конгрес мають довести до відома української влади, що подальше насилля та інші приклади порушення прав людини відносно мирних громадян буде зустрінуте адресними санкціями проти винних. Це не пуста погроза”.
П’яте – це заява офіційного представника Державного департаменту США Джен Сакі, 11 грудня 2013 року: “Усі варіанти політики щодо України, включно із запровадженням санкцій, перебувають на столі”.
