У вівторок, 1 липня, Верховна Рада ухвалила новий Закон України «Про вищу освіту». Документ прийняли у другому читанні і в цілому. Еспресо.TV проаналізувало, які основні зміни передбачає закон.
До теми. Недавно до «Репортера» звернулися студенти зі скаргою на корупцію в одному з франківських вишів.
1. Мовою викладання у вишах має бути винятково українська.
2. Університети отримають автономію та зможуть самі розпоряджатися власними коштами.
Виші отримають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, але вона не підлягає продажу.
Автономія стосується визначення форми навчання, розробки та введення освітніх програм, присудження ступенів вищої освіти, надання додаткових навчальних послуг тощо.
До теми. Цього року студенти з Криму зможуть обміняти свої дипломи на українські.
3. Змінюється структура освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до західних стандартів.
Аспірантуру, докторантуру, освітньо-кваліфікаційні рівень спеціаліста, наукову ступень кандидата наук скасовують. Тепер законом прописана дошкільна освіта, з’явиться наукові ступені доктора філософії та доктора наук за фахом.
4. Ліквідуються такі заклади освіти як технікум, училища та консерваторія. Замість маємо коледж, інститут, академія та університет.
Щоб здобути рівень молодшого спеціаліста треба подавати документи до коледжу, а бакалавра, магістра, доктора філософії, доктора наук до університету, академії або інституту.
До теми. Цього року випускники шкіл та студенти-четверокурсники підпали під літній призов.
5. Скасовуються державні рівні акредитації навчальних закладів, натомість залишаються університети, академії, інститути.
Нагадаємо, що раніше відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації: I рівень — технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади; II рівень — коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади; III рівень — інститут, консерваторія; IV рівень — інститут, консерваторія, академія, університет.
За результатами акредитації вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти Міністерство освіти України разом з міністерствами і відомствами, яким підпорядковані навчальні заклади встановлює рівень акредитації навчального закладу. Ця процедура передбачала чимало корупційних схем.
6. Має бути створено національне агентство з якості вищої освіти та незалежні установи оцінювання і забезпечення якості вищої освіти.
Ця структура буде вести аналіз якості освітньої діяльності ВНЗ, займатися ліцензійною експертизою, формуванням єдиної бази спеціальностей, затвердженням стандартів вищої освіти, акредитацій спеціальностей. Раз на рік агентство має оприлюднити результати своєї роботи.
До теми. Найдорожчі спеціальності франківських вишів станом на 2013 рік.
7. Законопроект прописує принципи проведення незалежного зовнішнього тестування та внормовує ЗНО як основний критерій вступу до вишу.
Прийом абітурієнта для отримання ступеня молодшого спеціаліста або бакалавра здійснюється за результатами незалежного зовнішнього тестування та конкурсу їх творчих або фізичних здібностей, а також враховує середній бал атестата.
З 2016 року абітурієнт, складаючи ЗНО буде вказувати заклади, де він би хотів навчатися. Якщо він отримає вищий результат ЗНО, потрапить до того університету, який обрав як пріоритетний. Державні кошти, виділені на навчання, підуть саме цьому закладу.
Основною ідеєю системи грантів є конкуренція між університетами за абітурієнтів. А конкурувати навчальні заклади мають високою якістю освіти.
8. Передбачено створення електронної бази даних.
Вся інформація про видані дипломи має вноситься вузами в Єдину державну електронну базу з питань освіти. Доступ до цієї бази повинен здійснюватися через офіційний сайт Міносвіти.
9. Зникла норма, за якою студенти зобов’язані відпрацювати за направленням три роки, якщо вони навчались за рахунок держави.
10. Ринок праці і освітяни повинні взаємодіяти.
Має бути створена єдина національна система кваліфікацій та налагодження ефективної взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці, відповідно до європейських стандартів та із залученням об’єднань організацій роботодавців.
