Забавка для вандалів
Потрощені заржавілі скриньки з відламаними кришками, «нафаршировані» банановими шкурками, лушпайками від соняшнику та рекламними буклетами. Таку картину мешканці багатоповерхівок спостерігають регулярно. У цих скриньках немає тільки одного — листів та періодики. Бо за всіма законами логіки у такі скриньки їх ніхто класти не буде.
Найбільшою бідою в нелег-кому житті поштових секцій — вандали і відсутність господаря. Пані Марія, яка живе на вулиці Івасюка в Івано-Франківську, розповідає: «Скриньки у нашому під’їзді поламано давно. У них викидають сміття, а двірничка його не вибирає. Хто має за ними дивитися? Думаю, пошта».
«Як до нас приходять листи? А хто є їх зараз пише? — сміється студентка Галина. — Є мобільний телефон, Інтернет. А газети ми купуємо. Може б і виписували, але їх із тих скриньок крадуть».
Та все ж разом з новітніми досягненнями листи залишаються важливою частиною спілкування. Пишуть їх старші люди, друзі студентських часів, в яких не залишилося інших контактів, крім адреси, і просто ті, кому на папері висловитися легше, ніж електронкою чи по телефону. Та як образливо, коли ви знаходите довгоочікуваний лист зіжмаканим на долівці. Скринька не здатна захистити його від вандалів. А право кожного на таємницю листування закріплене статтею 32 Конституції України.
Крім того, минулої п`ятниці мешканцям Івано-Франківська прийшли повідомлення — перевірити свої дані у списку виборців. Ці запрошення просто повкидали у розтрощені поштові ящики, до всього вищеописаного сміття. Цікаво, скільки з них потрапили до адресата?
Проста схема
За словами заступника директора івано-франківської «Укрпошти» Дарії Вовчук, скриньки не ремонтувалися десь останні 20 років, і зараз понад 60 % їх перебувають у непридатному стані. Для самої пошти вони також є проблемою. Бо, по‑перше, листоношам доводиться підніматися до клієнта і залишати письмове повідомлення, щоб він зайшов до поштового відділення за листом. А, по‑друге, люди не хочуть виписувати періодику, а це призводить до скорочення вакансій листонош.
Якщо скринька несправна, процедура проста. «Укрпошта» зобов’язана повідомити вам, аби ви її або полагодили, або придбали нову. І поки цього не буде зроблено, по свою кореспонденцію маєте ходити на пошту. Полагодити скриньку не важко — потрібно тільки ваше бажання і ваші гроші. Бо «Укрпошта» надає такі послуги за рахунок клієнта. «Якщо у вас є шафа, і там поламані дверцята однієї скриньки, то ви приходите, пишете нам заяву, оплачуєте і ми лагодимо», — каже Дарія Вовчук. Для прикладу, ремонт, заміна секції, скриньки (без вартості замка секції, абоншафи) обійдеться у 50 гривень, заміна замка (без його вартості) у 15 гривень.
Замінити скриньку на нову трохи важче. Одну не міняють. Якщо міняти, то всю секцію. Відповідно, потрібно знайти спільну мову з сусідами. Якщо вдалося дійти згоди, то далі дорога до тієї ж «Укрпошти». Виробляє шафи львівське підприємство, з яким і співпрацює пошта. Шафа на вісім секцій обійдеться десь у 600‑700 гривень.
Є й альтернатива поштовим скринькам у під’їздах — оренда абоншафи у відділенні. Тарифи на неї різні для фізичних та юридичних осіб. Для перших — 4 грн. на місяць, для других — 14.
Чия будеш?
Та визначити, хто ж таки повинен дивитися за тим, аби поштові скриньки не перетворювалися на смітники, доволі складно. «Укрпошта» керується Законом України «Про поштовий зв›язок» від 2001 року. В ньому є стаття № 23, яка чітко каже: придбання та встанов-лення і утримання в належному стані абонентських поштових шаф здійснюють власники житлових та адміністративних будинків. Мало того, невиконання вимог щодо розміщення таких шаф звільняє оператора від відповідальності за доставку адресату поштових відправлень.
Натомість, у житлово‑комунальному господарстві на цей закон є свій нормативний акт. За словами Петра Косюка, начальника міського УЖКГ, це «Інструкції з технічного утримання і розвитку поштового абонентського господарства» № 87 від 12 липня 1997 року. Там не менш чітко прописано, що відповідальність за утримання у справному і естетичному стані поштових абонентських шаф, у тому числі тих, які знаходяться на балансі ЖЕО, ЖБК, ОСББ, повністю покладається на підприємства поштового зв’язку та їх філіали. Тож саме вони мають їх технічно обслуговувати — ремонтувати, фарбувати, міняти. Також, за цією інструкцією, представники пошти разом з представниками ЖЕО мали би щонайменше двічі на рік перевіряти усе теє господарство.
Зацитувавши уривок з документа, Петро Косюк підсумував: «Виконання цієї інструкції дало б можливість дирекції івано-франківської «Укрпошти» забезпечити належний стан поштових скриньок та безперебійну доставку кореспонденції».
Та на це «але» знайшлося інше. У зв’язківців є наказ Міністер-ства транспорту та зв’язку від 22 лютого 2008 року. Зареєстрований у Мін’юсті у лютому 2009‑го. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативних документів. А серед них і зацитована Петром Косюком інструкція.
Згідно своїм нормативним документам, зв’язківці тут справ-ді ні до чого. Та все ж інструкція скасована тільки на початку цього року. Закон введений у дію вісім років тому. А скриньки, за словами Дарії Вовчук, не лагодили років зо двадцять.
Скидається на те, що й не збирається їх ніхто лагодити. Хоча в передвиборчій гонитві хтось із кандидатів у президенти міг би цим зайнятися. І людям було б добре, і піар вийшов би непоганий.
