За статистикою у західних регіонах України в результаті стихії постраждало 24995 об`єктів. Найбільш потерпіла у цьому плані Івано-Франківська область.
Як усім відомо, саме держава взяла на себе зобов’язання ліквідувати наслідки повені. Щодо будівництва приміщень, які знищила стихія, кошти виділялися у двох напрямках — на будівництво житла для людей, яких повінь позбавила домівок, та на будівництво та реставрацію шкіл у постраждалих районах.
В обох цих напрямках здавалося б все іде на відмінно, з офіційних повідомлень вимальовується доволі втішна картина — будинки будують, вдячні мешканці називають новостворені вулиці іменами Президента та Прем’єра, школи ремонтують. Але як в кожній бочці меду і тут не обійшлося без ложки дьогтю.
Отож спершу про зведення новобудов — згідно з постановою Кабміну на один будинок, зруйнований повінню, державою виділено 231 тис. грн. Дехто з потерпілих вирішив узяти ці кошти і просто купити нову оселю (що, до речі, виявилося більш економічно виправданим), дехто самотужки розпочав будівництво, дехто все ж таки довірив цю справу державі. Загалом в Івано-Франківській області держава будує 75 будинків. Минулого тижня першими отримали ключі від новобудов 8 родин з Петрилова. Наступного тижня планують здати новобудови в Прутівці. За інформацією прес? служби голови Івано-Франківської ОДА, майже всі будинки будуть готові до 15 листопада. А от «майже» — це і є та ложка дьогтю. А якщо точніше — то загальну райдужну картину псує Галич. Саме там не встигають до кінцевого терміну — 15 листопада — звести 4 будинки на Княжій горі для 20 сімей. Як стверджує та ж прес? служба, «через голову РДА там було запізно розпочато будівництво». І саме у зв’язку з цим «губернатор ще в вересні подав голову Галицької РДА на звільнення. Документи зараз знаходяться на підписі в Секретаріаті і в Кабміні».
У самого ж голови Галицької РДА Василя Крука інша версія причини звільнення і так само інша версія причини затримки будівельних робіт. Що ж до першого — то «я міркую, що не причина в тих будинках, причина, мабуть, в якихось інших командних розкладах, які знає сам голова і більш ніхто». Що ж до другого — то відповідь більш конкретна: «я знаю, як я маю будувати, я маю будувати добре. Я маю будувати для людей, а не для галочки. Склався цілий ряд обставин, які вибили нас з графіку, перше — те, що в нас жильці визначалися довше, друга — три тижні в нас дощі не давали будівельникам працювати, і третя — якість даного проекту вимагає трохи інакшого часового підходу».
Схожа ситуація склалася і навколо ремонту та будівництва шкіл в області. За словами Зінаїди Болюк, начальника управління освіти і науки облдержадміністрації, загалом області було виділено на всі роботи 16 ?470? 477 грн. На сьогоднішній день є такі райони, які вже повністю реалізували кошти, і є такі, де кошти реалізовано на 70?80?%. Основні причини затримки ремонтних робіт у тому, що, по?перше, потрібно було дочекатися, коли просохнуть приміщення, і аж тоді розпочинати ремонт. По-друге, в деяких школах, де швидко зробили ремонт, для прикладу в Нижневі, його пошкодив наступний паводок. Проте, як запевнила пані Болюк, до кінця року всі кошти будуть освоєні. Як це вже зроблено по усіх обласних інтернатних установах.
Нових шкіл у області після повені появиться дві. Перша у Галичі — школа №?2. Оскільки ця школа знаходиться в кількох корпусах, і вода там була по вікна, то було вирішено виділити кошти з обласного бюджету освіти тільки на ремонт спортивного залу. А 300 тис., виділених державою, спрямувати на розробку проектно-кошторисної документації, щоб з січня розпочати будівництво нової школи. Друга школа має з’явитися в селі Яблунька Верховинського району, за яким закріплено Київ. Саме під час відвідин дитячого садочка в цьому селі начальником управління освіти Лілією Гриневич, було вирішено звести школу?сад за рахунок Київської міської адміністрації, оскільки сільська школа хоч і не постраждала від повені, але була не в найкращому стані.
Дьоготь у освітянську відбудову підкинули з іншого боку. Справа у тому, що під час відвідин прем’єр-міністром Івано-Франківщини, Юлія Володимирівна розчулилася від картини, побаченої в сільських школах, і дала доручення управлінню освіти і науки ОДА підготувати перелік об’єктів, які, незалежно від того, чи були підтоплені, чи ні, потребують ремонту і обладнання. В управлінні такий список склали, близько двох тижнів директори усіх шкіл складали перелік необхідних робіт і кошториси на них, тому що в казначействі на кожну школу відкривали рахунок. Так от зараз всі рахунки на школи відкриті, кошториси складені на суму близько 20 мільярдів гривень. Та от халепа — кошти на них не поступали. Гроші прийшли тільки на ті школи, які були підтоплені, і тільки на ремонт, а не на придбання обладнання.
От такі підсумки післяповеневої відбудови. В загальному потерпілі отримують навіть більше, ніж мали до того часу. Хоча це навряд чи достатня компенсація в моральному плані, але все ж великий плюс, що є вона в матеріальному. А щодо ложки дьогтю, то як же без неї? Законів жанру необхідно дотримуватися — в кожній бочці меду має бути своя ложка дьогтю.
