Роман «Інтерв’ю» коломийської письменниці Олени Козаченко отримав перемогу в номінації «Книга» на всеукраїнському конкурсі «Україна – Я – Україна». 24 лютого у Київському Палаці «Україна» проходив концерт, де відбулося також нагородження переможців всеукраїнського конкурсу. Глядачі мали змогу дивитися прямий ефір церемонії і підтримувати коломиянку на телеканалі УТ-1.
Членами журі, яке й високо оцінило роман Олени, були Юрій Рибчинський, Олександр Злотник, Володимир Бебешко, Юрій Кот, Василь Лазарович, Вітас, Дмитро Гершензон, Володимир Золотарьов, Петро Смертенко.
Олена Козаченко є випускницею Коломийської гімназії ім. М.Грушевського, зараз навчається у Львівському національному університеті ім. І.Франка на факультеті журналістики. Ще змалку вона обожнює читати книги. В дванадцять років почала писати вірші, а пізніше – прозу. Каже, що краще пишеться вночі, тоді можеш побути сам-на-сам з думками. Зізнається, що події в житті інколи стають музою для неї. Однак всі герої її романів вигадані. Дівчина каже, що це цікаво створювати і вигадувати сценарії життя персонажів своїх творів. Олена і раніше здобувала перемоги, зокрема: на всеукраїнських конкурсах — «Найкращий читач України», «Моя мала Батьківщина» саморобних збірок поезії. У 2010 році, навчаючись в одинадцятому класі, захистила наукову роботу на тему «Фрагменти архіву останнього секретаря Івана Франка Мар’яна Семеновича Колодія (1914-1916 рр.)», виборовши 3 місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу-захистку науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. В жовтні 2010 р. перемогла на міжнародному конкурсі «Мій рідний край» в номінації «Публіцистика, журналістика». 4 квітня 2011 р. Олена стала лауреатом міжнародної літературної українсько-німецької премії ім. Олеся Гончара за роман «Роман без слів».
«Така подія дала мені зрозуміти, що я рухаюся у правильному напрямку в житті, — каже коломиянка. — Головне з цієї дороги не сходити. Тепер я працюю над наступним прозовим твором, але поки що його ідею й зміст триматиму в таємниці».
Як повідомила юна письменниця, роман «Інтерв’ю» складається з двох частин. Перша написана на основі десяти заповідей Божих, друга – по заповідях Матері Терези про життя. Різні історії життя вплітаються в одному творі. Кожна з них – трагічна. Люди шукають відповіді на запитання, від яких залежить порятунок. Відповідями є заповіді, яких люди, на жаль, часто не дотримуються. Саме від цього ідуть всі проблеми у світі. Назва ж несе за собою зміст спілкування. Тобто, як написано в передмові до роману: «Життя – безперервне інтерв’ю», що означає, наше повсякденне спілкування – це інтерв’ю з людьми, з природою, з думками, з тваринами, з життям. А об’єднує всі трагічні події людей і спілкування семидесятирічний дід Микола, який за змістом твору про себе каже: «Був я журналістом. Спілкуватися з людьми, світом, природою, проблемами, непорозуміннями, подіями, ситуаціями – це моя робота. Пізнаю все з допомогою слова. Книги навчали мене, а дні практикували. Доля посміхнулася в моє вікно, адже фах обрав не з легкої руки батьків, а за покликом серця». Він, знаючи майже всі сторони життя, зрозумів, що віра в Бога і дотримання Заповідей допомагають людині жити щасливо. Саме такий урок він намагався донести кожному, хто звертався по його допомогу. Зміст твору важко передати кількома реченнями, тому краще все-таки його прочитати, щоб зрозуміти.
Тетяна Власій
завідувач коломийської
дитячої бібліотеки №3
Comments are closed.