І якщо до цього додати катастрофічне падіння індексів на українській фондовій біржі ПФТС, фактичне банкрутство Промінвестбанку та прогноз рейтингової агенції Fitch, яка погіршила оцінку кредитного рейтингу України зі «стабільного» на «негативний», то вимальовуються не дуже втішні перспективи.
Про наслідки світової фінансової кризи для української економіки роздумують провідні вітчизняні експерти.
«Газета по?киевски» у статті «Яка така криза?» цитує директора інституту економічних досліджень Ігоря Бураковського. Він запевняє, що ніякої кризи в Україні немає. «Наш ВВП продовжує зростати — про яку ж кризу можна говорити? В апокаліптичних прогнозах — які завжди комусь вигідні — за її ознаки видають абсолютно природні процеси. Банки посилюють умови кредитування? Значить, їм треба переглянути свою неефективну політику, і десь змиритися, що ненормальних прибутків 220?%-300?% більше не буде».
На думку Бурковського, розвиток кризи однак важко спрогнозувати: «Сьогодні ніхто не знає до кінця, якими будуть масштаби впливу світових процесів на Україну і як довго та в якій формі Україна буде до цього адаптуватися», — каже експерт.
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що світова фінансова криза «б’є в першу чергу по секторах економіки, які орієнтовані на експорт (зокрема металургія, машинобудування тощо)». І відбувається це «через те, що в нас експортні ціни залежать від світових цін на товари, а світові ціни зазвичай у період кризи знижуються», як це було, наприклад, із нафтою. Другою постраждалою сферою, на думку Жолудя, стане банківська система.
Економіст Борис Кушнірук вважає, що світова криза не може не зачепити Україну і, скоріш за все, її вплив ми будемо відчувати ще достатньо довго». Дуже багато факторів впливу і вони мають відношення не тільки до кредитування, а й до інших процесів. Ліквідність і криза на світових ринках вже призвела до різкого знецінення всього українського фондового ринку. Західні інвестори, в першу чергу в таких випадках, виводять свої гроші з країн третього світу, нестабільних ринків. На жаль, Україна знаходиться саме в цьому переліку».
Президент Асоціації українських банків О.?Сугоняко висловив думку, що кроки, які вживає Національний банк України, є набагато ефективнішими, ніж ті, що вживає Федеральна резервна система США.
За його словами, Нацбанк вже зробив досить багато — це стосується й рефінансування, і змін у валютній політиці, і змін технології здійснення розрахунків і платежів. «Ми мали успішний досвід подолання кризи 1998 р., коли в Україні не збанкрутував жоден банк, в 2004 році ми мали успішний досвід у застосуванні мораторію на дострокове зняття депозитів. Отже, заходи НБУ своєчасні, ефективні й дають головний ресурс — час для уряду, і я сподіваюся, уряд діятиме адекватно», — зазначив А.?Сугоняко.
У той же час Президент аналітичного центру Академія, заслужений економіст України Олександра Кужіль назвала дії НБУ, у тому числі щодо введення мораторію на дострокове зняття депозитів фізичними особами, превентивним заходом проти паніки. Але, на її думку, це не вихід із ситуації з погляду економіки.
«Національному банку, по?перше, потрібно змусити банки надавати інформацію про несумлінних платників у кредитних бюро, по?друге — прийняти закон про споживчі кредити на виконання європейського стандарту про захист споживача, і, по?третє — ми з радою інвесторів при Кабінеті Міністрів розробили пакет документів, які необхідно зараз прийняти, щоб не дати банкам померти в період неповернення кредитів», — підкреслила А.?Кужіль.
Втім майже всі аналітики сходяться на тому, що дедалі повніша інформація про світову фінансову систему, її прозорість є переконливою гарантією проти серйозних кризових явищ у національній економіці.
