Замість Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС, термін якої закінчився у березні цього року, Брюссель пообіцяв Україні нову посилену угоду, яка мала б насамперед передбачати посилене енергетичне і культурне співробітництво та створення зони вільної торгівлі з ЄС.
Переговори щодо підписання нової угоди почалися одразу після вступу України до СОТ. Але, попри гучні заяви зі сторони європейських та українських чиновників стосовно того, що угода буде підписана уже до кінця цього року, переговорний процес затягується, поки навіть не затверджені преамбула, головні цілі та принципи угоди. І не в останню чергу через позицію ЄС, який наразі зосереджений на внутрішньополітичних процесах (Лісабонська угода, проблеми з абсорбцією нових членів, французькі і німецькі політичні амбіції). Доводиться визнати — їм зараз не зовсім до нас.
Але Україна як завжди чекає певного сигналу з Брюсселя. І він надійшов минулого тижня, але зі сторони Польщі та Швеції. Вони запропонували ЄС сформувати з Україною, Молдовою, Грузією, Вірменією і Азербайджаном організацію «Східне партнерство». В рамках цієї організації проходитимуть переговори щодо скасування віз, введення зон вільної торгівлі і укладання стратегічних угод. Здійснюватимуться також проекти з обміну студентами, захисту довкілля, енергозабезпечення.
Як видно, це все те, що стосується нової угоди між Україною та ЄС. І, попри всі старання нашого європейського адвоката Польщі, нічого нового ця організація скоріше за все Україні не принесе, окрім, звичайно, нових безкінечних переговорів, круглих столів та засідань.
Та й саме «Східне партнерство» викликало неоднозначну реакцію в середовищі ЄС. Попри відсутність у цієї організації власного секретаріату, бюджету (фінансуватиметься за кошти Політики сусідства ЄС) та фактично повну підконтрольність Єврокомісії, уже виникли заперечення зі сторони Італії та Іспанії.
Така позиція не позбавлена логіки на фоні панічного страху європейців перед дезінтеграційними процесами, запущені злим генієм України Ніколя Саркозі та Ангелою Меркель, які ще у квітні не пустили Україну до ПДЧ. Саме франко-німецький проект «Середземноморського союзу» розцінюється багатьма експертами як «союз у союзі».
Але що нам до тих їхніх політичних розборок. Нас цікавлять реальні перспективи подальшої співпраці України та ЄС- угоди, протоколи, документи, а не голослівні заяви та декларації, якими усі ми вже ситі по вуха.
З 1 липня у ЄС головуватиме Франція. А сам великий український євроскептик Ніколя Саркозі недавно зробив гучну заяву, що планує скликати саміт Україна-Євросоюз, який може відбутися уже у вересні, та запропонувати Києву «перехід на новий рівень політики сусідства».
Будемо чекати і сподіватися, що цього разу заяви не розійдуться з конкретними діями. До вересня залишилося уже не так багато часу.
