Як підкреслив письменник Тарас Прохасько мешканці поділяються на два типи. Одні розуміють, що виросли чи зажили в цьому місті, тому усвідомлюють наскільки його атмосфера вплинула на те, якими вони є і якими вони будуть в подальшому. А інші навпаки цього не розуміють і не хочуть розуміти, бо мають інші погляди на те що називається «прогресом», «розвитком» чи «комфортним життям».
«Ми довгий час жили, – сказав письменник, – втрачаючи свою територію, як якісь індіанці чи ескімоси, яким дали горілки, а вони не знали, що горілка не для них».
Настає момент, вважає він, коли треба сказати стоп. І саме це може зробити така громадська ініціатива.
Впродовж двох годин кілька десятків іванофранківців окреслили основні проблемні об’єкти в міста штибу лип по вул. Шевченка, Палацу Потоцьких, пам’яток по вул. Січових стрільців, 18 та вул. Вірменської, 1, встановлення табличок на пам’ятках архітектури тощо.
Згадували про приклади об’єднання громад в інших містах і усвідомлювали, що боротися доведеться від забудовників. Попри те, що всі вони по одному є нормальними людьми, до того часу поки мова не йде про їх бізнес-інтереси.
Comments are closed.