Бій на станції під Крутами тривав годин із п’ять між 4?тисячною більшовицькою армією Муравйова та 300?ми студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, — та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в ньому. Існують дещо суперечливі трактування перебігу бою, однак у загальних рисах вимальовується така картина… Українці відбили кілька атак, під час яких понесли значні втрати; наступаючі загони Муравйова почали обходити українські позиції з флангу — виникла реальна загроза оточення, і надвечір бойовий командир Аверкій Гончаренко вирішив вивести українські підрозділи з бою без подальших людських втрат і рухатись у напрямку Києва на з’єднання з Чорними Гайдамаками Симона Петлюри. Більшості українського війська вдалося організовано відступити на потязі, що чекав на них.
Однак, у сум’ятті бою одна студентська чота (близько 30 чоловік) потрапила в полон. Відступаючи у сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо до станції Крути, вже зайнятої червоногвардійцями. Один із більшовицьких командирів — Єгор Попов — оскаженів, коли дізнався, що більшовики в цьому бою втратили не менше 300 чоловік. Щоби якось це компенсувати, він наказав ліквідувати полонених.
Сімох полонених більшовики не розстріляли і відправили в тил. Один із них згодом чудом урятувався. Решту — 27 студентів — знищили тут же, під Крутами: спочатку знущалися, а потім розстріляли. Як свідчили селяни, що бачили страту, учень сьомого класу гімназії Г.?Пипський перед розстрілом заспівав гімн «Ще не вмерла Україна», який підхопили інші. Потім убивці привели й розстріляли двадцять восьмого, який босоніж утік до села. Хату, що дала йому притулок, окупанти спалили. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла загиблих.
19 березня тіла 27 юнаків, замордованих у Крутах, перевезли до Києва і поховали з військовими почестями на Аскольдовій могилі. Їх викопали з братської могили під Крутами. Приблизно половину з цих тіл упізнали, інших упізнати було неможливо — настільки понівеченими під час страти були їхні обличчя. На похороні президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули під Крутами, героями. У 2006 році на місці бою було встановлено пам’ятник, а на 80?ті роковини бою монетним двором випущено в обіг пам’ятну гривню.
Вшанування героїв Крут відбудеться і в Івано-Франаківську. У четвер, 29 січня, о 17.00 годині на Вічевому майдані розпочнеться молодіжна хода за маршрутом: Вічевий майдан — вул. Незалежності — вул. Мельника — Меморіальний сквер. А о 17.20 — в Меморіальному сквері представники духовенства різних конфесій запрошені відслужити панахиду.
На фото:
1. Вистава «Бій під Крутами» біля меморіалу на Чернігівщині.
2. Монета приурочена 80?річчю битви.
