Політика

Довіряти чи перевіряти?

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Чим займаються дільничні?

Про те, що всі ми теоретично маємо мати дільничних інспекторів, ми знаємо. Однак для багатьох з нас залишається загадкою, що входить в їх обов’язки і чим по суті вони мають займатися? Тож в нашій області працює 322 дільничні інспектори, окрім цього, є ще 50 помічників дільничних (це сержанти і прапорщики), які мають достоту багато найрізноманітніших обов’язків.

Перш за все до їхніх обов’язків входить попередження та розкриття злочинів, недопущення правопорушень сімейно-побутових конфліктів, ДТП, паспортний режим, дотримання умов зберігання зброї, ведення роботи з людьми, які перебували у місцях позбавлення волі, контроль способу їхнього життя тощо. Окрім цього, в їхні обов’язки входить ведення всіх злочинів, які відбуваються на дільниці.

Загалом кожна дільниця має мати від 3 до 5 тис. людей. Однак, як відверто розповідає начальник служби дільничних інспекторів в Івано-Франківській області Іван Зінь, у дільничних інспекторів невелика зарплата, а тому спостерігається неукомплектованість всіх посад. В таких випадках за дільницю відповідає старший дільничний інспектор, який «має під собою» ще три-чотири дільничні інспектори.

Кожен дільничний інспектор має паспорт своєї дільниці, який розроблений згідно з відповідними стандартами. В них чітко вказано, що є на дільницях, починаючи з карти розміщення і закінчуючи торговими закладами, орендою, підприємцями, власниками зброї, терміном її перевірки і т.?д. Умовно засуджені стоять на обліку, і дільничні інспектори проводять з ними розмову.

Також у паспорті дільниці є записи про всі транспортні засоби, які є на дільниці, а це машини, мотоцикли, а тепер є ще й вказівка, щоб проводити розмову з молодими людьми, які мають скутер. А це, до речі, не може не тішити, адже мало хто не помітив небезпеку, яку вони становлять як для водіїв, так і для перехожих.

 

Популяризація професії

Є ряд заходів, які робляться для того, щоб люди знали своїх дільничних, так би мовити, «в лице». До прикладу, розроблено диференційований прийом громадян, є й журнал вивчення населення, який контролюється керівництвом. Окрім цього, вже більше ніж півроку відбувається процес знайомства дільничних інспекторів з населенням.

Тож вони відвідують наші помешкання, знайомляться і залишають візитки, про всяк випадок. Разом з тим вони дізнаються, де знаходяться неблагополучні сім’ї, люди, які зловживають спиртним і т.?д. Буває, що саме таким чином знаходять людей, які є в розшуку, або, за словами І. Зіня, розкривають резонансні злочини. Тому варто зауважити, що якщо до вас вони випадково «забігалися» і ще не дійшли, не варто засмучуватися — ще дійдуть.

Окрім цього, при в’їзді в кожен населений пункт ми можемо спостерігати таблички, які містять інформацію про ім’я та телефон дільничного інспектора саме цієї дільниці. Теж саме нині планується зробити і в обласному центрі, таблички стоятимуть на вже відомих мешканцям Івано-Франківська перехрестях.

 

Проблеми професії

Як зауважує начальник служби дільничних інспекторів в о­бласті, коло роботи широке і не завжди можна говорити про те, що вони можуть зробити абсолютно все. Виглядає так, що дільничні інспектори мають надто багато обов’язків, з якими вряд чи взагалі може впоратися одна людина. Правда, можна припустити, що трохи допомагають помічники, однак їх теж нема аж так багато.

Ще з радянських часів пам’ятаємо, що дільничні — це були якісь загрози буденності наших людей. Мало хто довіряв їм, багато хто їх боявся. Нині Іван Зінь стверджує, що робив опитування через ЗМІ, яке показало, що в нашій області їм не довіряє всього лише 30?% населення. Більше того, не довіряють не через те, що не довіряють, а через те, що не розуміють роль дільничного інспектора в структурі МВС. Він зауважує, що люди дивляться на дільничного як на людину, яка прийшла з папкою, написала і, напевне, одразу про все забула.

Коли у нас під вікнами хтось хуліганить, ми дзвонимо на «02». Коли нам надокучають п’яні сусіди, чи вмикають голо­сно музику, чи запалюють петарди — ми знову ж таки телефонуємо за звичним для нас з дитинства номером «02». Так ми викликаємо оперативну групу і знаємо, що вони мусять на наш виклик відреагувати.

Ще є проблема з плинністю кадрів. Адже старші інспектори чи то пішли на пенсію, чи то звільнилися, а на їх місця приходять молоді кадри, які не завжди можуть знайти спільну мову з людьми, особливо старшого покоління. «Я вважаю, що в даний час підстави недовіри дільничним нема. Тільки він може впливати на те, що відбувається на його дільниці, бо він знає все, що відбувається на його дільниці», — наголошує І. Зінь.

Якби ж і ми були певні того, що все так добре. Однак може через велику «загрузку» і малу зарплату люди і добре прац­юють, а нам все хочеться, щоб вони працювали краще. Адже все одно у нашій буденності трапляються випадки, коли дільничний може не приїхати на виклик, або ж коли на його дії накладають протест прокурора. Добре все ж таки, що є кому поскаржитися.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.