Донбас-Ура!

Якщо коротко, то стадіон вартує затрачених на нього 400 млн. доларів. Він справді красивий, комфортний, безпечний, багато в чому унікальний. Вміщає 50 тисяч глядачів, але до футбольного поля з будь-якої точки зовсім недалеко. Шість ярусів, розкішне освітлення, дуже добра акустика та вентиляція, зручні місця, багато яскравих закладів харчування, вишколений персонал. Лише туалетів — понад дві сотні.

Курити не території «Донбас Арени» не можна, навіть місця для цього не передбачені. Трохи сумно, але під кінець вечора у чоловічих туалетах нечемні гості таки смачно накурили й насмітили недопалками. Не звикли, поки що, до євростандартів.

Шоу також було дорогим і пишним. Особливо початок, коли півтори тисячі юних волон-терів демонстрували на полі те, чому їх навчили італійські фахівці. До того ж, кожен із глядачів знайшов у себе на кріслі ліхтарик, і стадіон зсередини світився як 45 тисяч маленьких зірок.

Ті ж 45 тисяч засвистали Віктора Ющенка. В кінці його вітальної промови хтось навіть крикнув «Ганьба!». Дивно, але українською. А от Володимир Литвин чомусь вирішив привітати дончан російською. Вийшло нездало. Віктор Янукович вчергове переплутав прізвище поета, назвав Беспощадного Безсмерт-ним. Але там йому пробачають усе. Юлія Тимошенко напевно врахувала досвід президента та вирішила цього разу не провокувати публіку. А Ріната Ахметова стадіон зустрів овацією, стоячи — вперто сиділи лише декілька журналістів.

Тільки одну пісню проспівало дивне тріо: Наталя Могилевська, Світлана Лобода та Альона Вінницька. Вискочив і трохи пострибав улюбленець школярок Діма Білан. А от з концерту розрекламованої заморської поп-діви Бейонсе глядачі потягнулися додому. «Под эту музыку надо или танцевать, или валяться дома на диване. А тут как‑то не очень», — ділилися враженнями на виході дві юні дончанки.

Але свято людям сподобалося. Це було видно. Натомість, жодне шоу, з зірками, масовими постановками, красивою музикою та вражаючим феєрверком не можна порівняти зі стадіоном. Бо всі шоу, як не крути, колись закінчуються, а ця надсучасна споруда залишиться Донецьку назавжди.

P. S. Звісно, жоден український олігарх не заробив свій статок чесною тяжкою працею. Але ж, якби хтось із нашої нинішньої еліти за власні гроші раптом відбудував багатостраждальний івано-франківський стадіон «Рух», то його теж можна було б зустріти стоячи. Один раз.