Сьогодні відбулася прес-конференція Громадянської мережі ОПОРА, на якій Іван Маруняк окреслив основні проблеми підготовки місцевих виборів на Прикарпатті.
У першу чергу, відзначалося, що дільничні виборчі комісії формувалися з дисбалансом представництва та рядом інших проблем. Утворення ДВК відбулося у критично стислі терміни та за відсутності будь-яких чітких критеріїв відбору кандидатур. У багатьох районах формування дільничних комісій відбувалося з конфліктами та сварками. Не менш цікавим прикладом є місто Івано-Франківськ, де при формуванні складу ДВК міська виборча комісія зупиняла свій вибір на маловідомих та недієвих політичних силах, і в той самий час відмовляли досвідченим кандидатурам від партій, які стабільно беруть участь у виборах. Це може вказувати на технічний характер участі певних політичних сил у виборчій кампанії.
Також однією з проблем при формуванні ДВК було те, що затверджені особи вже наступного дня почали масово відмовлятися від роботи в комісіях. Основні причини відмов: подання партіями осіб, які не давали на те згоду; небажання займати керівну посаду; складність роботи та велике навантаження на членів комісій на місцевих виборах, адже підрахунок голосів триватиме до 2-х діб.
У спостерігачів ОПОРИ виникає багато запитань до критеріїв відбору членів ДВК. Якщо основним критерієм відбору є досвід роботи у виборчих комісіях, то як до складу ДВК потрапили люди 1992 року народження, більшість з яких не має не те що досвіду роботи в ДВК, але й досвіду участі у виборах в ролі виборця?
ОПОРА також проаналізувала керівний склад всіх утворених ДВК у Івано-Франківській області. Організація зафіксувала певний дисбаланс політичного представництва у виборчих комісіях. Зокрема 34 % у керівному складі ДВК отримали представники так званих провладних політичних сил. Загалом по Україні у 16639 проаналізованих дільничних виборчих комісіях більшість керівних посад, порівняно з іншими суб’єктами виборчого процесу, отримала Партія регіонів (25,8 %). На другому місці – ВО «Батьківщина» (12,5 %), третя за чисельністю керівних посад – Народна партія (7,6 %), четверта – Комуністична партія України (6,5 %).
Щодо списків виборців, то тут якість не погіршилася. За даними спостерігачів, якість списків виборців поліпшилася порівняно з виборами Президента України, що є заслугою як органів ведення Державного реєстру виборців, так і самих громадян, які зверталися протягом останніх 8 місяців для уточнення даних. ОПОРА проаналізувала динаміку змін кількості виборців у розрізі областей станом на лютий та вересень 2010 року. Так, загалом по області зафіксований незначний спад кількості виборців. Нагадуємо, що на місцевих виборах не мають права голосу особи, які перебувають у місцях позбавлення волі, їхні дані не будуть внесені до списків. Інші зміни – результат уточнення та знищення відомостей про двійників, громадян, які померли. Проте проблемою списків залишається неоперативне внесення даних виборців, які в 2010 році досягли 18-річного віку, неправильні адреси та помилки в прізвищах, іменах.
Спостерігачів на виборах могло би бути набагато більше. Незалежні спостерігачі на місцевих виборах, які встигли зареєструватися у ЦВК, будуть здійснювати моніторинг дня голосування від українських та міжнародних організацій, іноземних держав. ЦВК видала посвідчення 2405 спостерігачам. Найчисленнішою групою є українські організації, представлені Громадянською мережею ОПОРА (1151 зареєстрований спостерігач), КВУ (647), ГО «Фронт змін» (117). Втім, офіційно зареєстрованих українських незалежних спостерігачів могло бути і значно більше. Оскільки процедура реєстрації спостерігачів є надто бюрократичною.
Таким чином, ОПОРА прогнозує, що найбільшою організаційною проблемою дня голосування та встановлення результатів виборів стане недостатня компетентність членів виборчих комісій. Крім того, непропорційне представництво партій у ТВК та ще більша незбалансованість у ДВК призведе до конфліктів та протистоянь. Потенційна перевага окремих партій є передумовою для прийняття політичних рішень. Застереження та рекомендації щодо вирішення цих проблем ОПОРА вже направила до вищих органів влади, виборчих комісій та учасників виборчого процесу.
Що стосується міста Івано-Франківська, то з 1 жовтня Громадянська мережа ОПОРА розпочала довготерміновий моніторинг, який триватиме до 31 березня наступного року. Ця кампанія має на меті оцінити якість формування органу місцевого самоврядування у результаті впровадження нової виборчої системи, а також проаналізувати дії влади за перші 100 днів. В основному увага приділятиметься виконанню передвиборчих обіцянок.
Протягом жовтня громадянська мережа ОПОРА провела експертне опитування для визначення конкретних проблем громади Івано-Франківська, відеоопитування громадян на вулиці та анкетування кандидатів. Отримані результати будуть предметом моніторингу діяльності майбутньої Івано-Франківської міської ради.
