У вівторок, 4 березня, на поштову скриньку “Репортера” надійшов лист від вчительки Владілени Молчан з Донецька. Публікуємо текст листа:
Звернення до українців
Душа українця щира й відкрита, тому й вірить він всьому, що йому скажуть. Нащо віриш ти, українець, що брати сходу й заходу бажають один одному зла? Нащо повторюєш ганебні слова «бендеровець» та «гопник», ображаючи свого брата?
Хто і за які гріхи прокляв тебе, Українська Земле, що з покін віків шматують тебе, торгують твоїми землями, твоїми чарівними дівчатами та хлопцями?
В кожній родині бувають непорозуміння, але сильна та родина – яка єднається й сама вирішує свої проблеми. Інакше – нема родини.
Нащо ж кидаєте ви свою землю, свою Батьківщину під ноги іншій країні?
Браття-українці, сестри-українки! Впевнена, що прості люди українського Сходу й Заходу не бажають війни, не бажають зла один одному. З’єднаймося ж й вирішимо наші проблеми самотужки, без тих, хто запалює вогонь роздору між нами. Будьмо однією родиною!
Не підтримуйте тих, хто бажає приєднати вашу рідну Українську Землю до інших країн.
Я – Донетчанка. Хоч і розмовляю я більше російською, але невже це причина для роздору? Це не язик мій говоре, це мова мого серця, яке обливається кров’ю за мою Батьківщину. Впевнена, що не одна я така. Браття й сестри, єднаймося, збережімо нашу неньку Україну для щасливого майбутнього, для наших дітей.
Я – за єдину Україну!
Владілена Молчан, вчителька, Донецьк
