П’ятнадцять країн і на грудях — сім орденів та чотири десятки медалей – такий бойовий шлях полковника у відставці Василя Краснова. Сьогодні цей шанований ветеран, який проживає в Івано-Франківську, відзначив свій 90-річний ювілей.
Стати військовим його, 17-річного юнака, у далекому 1938-му році покликало захоплення військом та службою, що панувало тоді у Радянському Союзі. Та випускатись молодому лейтенанту-артилеристу довелось прямо у війну – влітку 1941-го. Відразу після початку війни його разом зі всією частиною скерували до Ірану. Але за певний час довелося захищати Крим. Через недолугість військового керівництва того часу майже десятитисячне угрупування радянських військ потрапило в оточення німецьких загарбників. Вирватись живими з цього котла вдалося лише півтори тисячам людей. Серед них був і тоді ще лейтенант Василь Краснов. Потім були запеклі бої за визволення України, Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословаччини, Австрії.
А закінчилась війна для Василя Сергійовича лише другого вересня 1945-го у Манчжурській пустелі. На пенсію полковник Василь Краснов звільнився з посади радника збройних сил Єгипту.
Привітати свого товариша до музею «Героїв Дніпра» прийшли його бойові побратими, представники Івано-Франківської обласної держадміністрації та Івано-Франківського обласного військового комісаріату. На вшанування ювіляра йому вручили посвідчення «Громадянин Всесвіту» з номером 81.
«Мені приємно, що так багато людей не забувають про мене, – зазначив ювіляр. – За свої роки я бачив чимало лиха і хочу побажати всім мирного неба над головою. Нехай всі прийдешні покоління не знають страху та жахіть війни».
Незважаючи на свій поважний вік, Василь Сергійович зберіг чудове почуття гумору та світле ставлення то життя. А щоразу буваючи у музеї «Героїв Дніпра», він завжди підходить до 76-міліметрової гармати ЗІС-3, з якою пройшов всю війну, і яка тепер стоїть при вході у музей.
 |
 |
 |
Підполковник Тарас Грень
Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України
