Погляд

Думки про кінець (світу)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Андрій Микитин Початок кінцяХтось з великих свого часу казав: якщо китайці стануть їсти ложками, то кінець світу не за горами.Нещодавно у світі пройшли неймовірні явища: в багатьох крупних багатомільйонних містах розпочали відключати світло у вечірній час на кілька годин. Ми, українці, це вже проходили, коли наша влада робила нам «тьомную» регулярно впродовж десяти років. Проте у світових столицях це явище має дещо інший характер та іншу ціль.

Там власті відключають світло врочисто й публічно під гучні фанфари та овації натовпу. Люди при цьому веселяться як діти. Кількагодинне відключення електропостачання має приносити за логікою єврочиновників значний екологічний ефект.

За годину такої економії на території багатомільйонного мегаполіса в повітря викидається на кілька тонн вуглекислого газу менше як звичайно і таким чином частково запобігається глобальному потеплінню. А ще, можливо, євросуспільство десь підсвідомо сподівається трішки покращити свої демографічні показники: в темноті все ж таки легше розмножуватися з огляду на те, що робити і так більше нічого.

Проте не все так весело, коли розумієш, що потепління і глобальні катаклізми насуваються впевнено й невідворотно.

Українці лише можуть тішитися з того, що не тільки їм доводиться долати всілякі труднощі і терпіти на собі експерименти з відключеннями.

Сьогодні уже старанно відключають від джерел світла столиці світових держав Париж, Відень, Рим, Лондон, Берлін, а також Пекін.

Китайці починають їсти ложками — старт світовій катастрофі подано.

 

Приготування до кінця

Група пензенських православних віруючих з тридцяти осіб ховається в печерах в очікуванні кінця світу. Державні і церковні власті називають їх релігійними фанатиками і пробують витягнути їх на поверхню.

Офіційна Церква країни, до речі також православна, дуже хоче, щоб ці віруючі зустріли кінець світу разом з усіма на землі. Для цього бідних людей тероризують в печерах, викурюють їх звідти всіма можливими й неможливими методами. Вірні не здаються, двоє вже навіть померло, але виходити на поверхню не збираються. Якось моторошно від того, що там перебувають їхні неповнолітні діти, але все?таки, як би це не звучало цинічно, дітям відлюдників мабуть краще разом з рідними батьками в підземеллі, ніж з чужими державними тітками в якомусь інтернаті.

Суть православ’я завжди полягала у пустельництві. Зрештою, звідти воно й походить. Феномен Києво?Печерської Лаври вражає. Тоді, на межі першого тисячоліття, мабуть наші православні предки також очікували кінця світу. Але з огляду на те, що вони не мали ніяких психологів і психотерапевтів, а також армади чиновників з управлінь сім’ї та молоді й відділу у справах релігії та культів, тому у них було достатньо часу і можливостей накопати печер на всі тисячоріччя наперед і залишили нам у спадок і верхні, і нижні, і навіть додаткові середні печері під київськими пагорбами. Все те, що доступне оку нинішнього туриста в Лаврі, є тільки незначним фрагментом того неймовірного масиву, що ховається під землею.

Свого часу мене як школяра, що вперше відвідав лаврські печери, вразила історія одного затворника, який просив, щоб браття замурували його в підземеллі і залишили тільки дві дірки: одну для подачі їжі, а другу — для відходів. Там він і помер. Ховати його було легко: всього лиш замурувати дві маленькі дірки.

Для християн сучасного світу важко уявити собі життя в підземеллі. Ми хочемо кожного дня бачити сонце і через це готові зустріти кінець світу лицем до лиця. Себто, як казав один оптиміст, якщо впаде атомна бомба, то не буде ховатися, але навпаки відкрито спостерігатиме унікальне явище вибуху, бо так чи інакше вже такого ніколи не побачить.

Проте православні віруючі пробують пережити атомний колапс в підземеллях і зреалізувати своє право на… будівництво нового печерного містечка під Пензою. Переслідуючи їх, офіційна Церква Росії чомусь забула про свою власну ортодоксальність.

Якби віруючих залишили у спокої, то тисячі послідовників пішли б за ними і витворили підземне чудо сучасності. Зрозуміло одне, що нової підземної лаври не буде. А от не зрозуміле інше, чому православні так бояться кінця світу? Вони ж віруючі?