Нещодавні довготривалі дощі посіяли серед прикарпатців невеличку паніку: мовляв, з яким урожаєм будемо цього року? А жнива вже на носі. Проте аграрії запевняють – поки що все в нормі, урожай зберемо, проте він буде трохи менший, ніж минулоріч. Про особливості підготовки до жнив «Репортеру» розповів заступник директора з наукової роботи Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Микола Микитин.
— Пане Миколо, то яким чином вплинула на урожай погода?
— Погодні умови цього року не є легкими. Минулорічна осінь була настільки сухою, що багато господарників зупинялися та не знали, сіяти зерно чи ні. Було важко, але якось різними строками все-таки намагалися висівати. Перезимівля, можна сказати, була непоганою, бо снігу взимку вистачало. Щоправда, потім довга прохолодна весна дещо негативно вплинула на формування урожаю як олійних, так і зернових культур. От і недавно мали погані агрокліматичні умови – двотижневі дощі надовго затримали кампанію зі збирання зернових культур. Щастя, що проливні дощі не супроводжувалися вітрами й посіви ранніх зернових не полягли. Поки що, за нашими даними, більшість посівів (60%) – у доброму стані, а 40% – у задовільному. Проростання зерна наразі не відмічено, також немає захворювань. Пощастило, що погода трохи змінюється та можна приступити до прямого збирання, без видимих втрат.
— І яких результатів слід очікувати?
— Очікувана прогнозована врожайність озимої пшениці – 25 центнерів з гектара, озимого жита – більше 18 центнерів, ячменю – 21 центнер, пшениці ярої – 19 центнерів.
— У порівнянні з минулим роком це більше чи менше?
— Цього року і посіяно трохи менше. Причина – ті ж несприятливі погодні умови. Малий посів не лише на Прикарпатті. На кілька мільйонів менше прогнозується й по цілій країні.
— Чи може це призвести до того, що хліб буде дорожчати?
— Не думаю, що це аж так вплине на цінову політику. Скоріш за все впливатимуть інші чинники: дорожнеча запчастин чи дизельного палива. Швидше ціна буде зростати саме від цього, а не від того, скільки засіяли.
— Як щодо гречки, цьогорічних посівів вистачить?
— Була директива уряду, яка зобов’язувала скласти паспортизацію земель, тобто вертатися до планування посіву таких культур. Майже так, як колись ми мали за Союзу. Стихія ж некерована, тому треба поєднувати планову економіку із ринковою. Посіви гречки цього року великі. Крім того, деякі господарства зобов’язувалися сіяти додатково десь у середині червня, аби не допустити такого дефіциту гречки.
Добрим буде урожай ріпака – це, можна сказати, родзинка Прикарпаття. Наш інститут практично здатний забезпечити всю країну насінням цієї рослини.
— Наскільки важливе вирощування ріпака та де його можна застосовувати?
— Перш за все, це цінна харчова олія. Якщо соняшникова складається суто з насичених жирних кислот, а корисною є та олія, де хоч би 5-10% є поліненасичені кислоти. Таких у соняшнику немає. Натомість, вони є в ріпаку.
На превеликий жаль, такої олії на полицях наших магазинів не знайдеш. Наприклад, у Росії вже поставили лінію виробництва, угорці і поляки – також. А в Україні поки що – одні розмови.
Крім того, з ріпака можна робити біопаливо. Наприклад, у Німеччині 10% пального становить саме таке біопаливо, яке дешевше, ніж солярка. В Україні знову ж таки – лише розмови про будівництво такого заводу.
Крім олії, з ріпаку отримують шрот – високоякісну добавку до корму тварин. Самим зерном годувати не вигідно, ми у два рази перевитрачаємо зерно, а поживи для тварин немає. Якби додавати лише 20-25% шроту, то можна збагатити корм тварин протеїном, і менше витрачати зерна.
До речі, Україна за площами посіву ріпаку за останні два роки вийшла на сьоме місце у світі. Минулоріч посіяли 1 млн. 400 тис. гектарів – це був рекорд. Ми потіснили такі країни, як Польща та Угорщина, але що нам з того, коли 96% насіння ми експортуємо.
— Нині багато говорять про те, що ріпак ніби виснажує землю…
— Це – цілковита неправда. Навпаки ріпак збагачує землю корисними органічними речовинами. Тому ця рослина є найкращим попередником для цілого ряду культур: рано звільняє поле, покращує структуру ґрунту та його фітосанітарний стан, зменшує забур’яненість посівів і підвищує врожайність наступних культур, зокрема – зернових.
— Окрім ріпаку, з якими ще культурами працює ваш інститут?
— Це гірчиця та мак олійний. На жаль, зараз і площі маку зменшилися. Якщо ще три роки тому площі посівів в Україні становили понад 20 тис. гектарів, то зараз лише близько 4 тис. гектарів. Все через те, що зросли вимоги від правоохоронних органів. Адже площі мають постійно охоронятися та добре освітлюватися, а на все це треба кошти. Наприклад, на Прикарпатті маку насіяно близько кількасот гектарів.
— З городиною яка ситуація? Люди жаліються, що не зав’язується картопля…
— Скарг на те, що через дощі не буде доброго врожаю, не надходило. В нас, у Городенці, є відділ картоплярства, де займаються і насінництвом картоплі, і вирощуванням. Навпаки, думаю, що цього року урожай картоплі буде непоганим. Також інші овочі, огірки та кабачки, все розвивається добре. Єдине, що була загроза такого шкідника, як трач. За одну ніч ці шкідники з’їли немаленьку ділянку гірчиці. Тому людям, які вирощують хрестоцвіті культури, наприклад, капусту, треба добре за цим слідкувати.
За даними Головного управління статистики в області, у січні-червні цього року індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з відповідним періодом 2010 року становив 108,5%. У тому числі продукції рослинництва – 106,2%, тваринництва – 108,6%.
Сільськогосподарські підприємства виробили продукції на 37,6% більше. Їхня частка в загальнообласних обсягах за цей період зросла із 30,5% до 38,7%.
Серед регіонів України за темпами та обсягом виробництва продукції сільського господарства на одну особу область знаходиться на 3 та 10 місцях відповідно.
