Знову санкції. Що чекає на іноземців, які сумніваються у територіальній цілісності України

Про те, чого досягне Україна, застосувавши санкції до іноземних діячів культури, які ставлять під сумнів територіальну цілісність України, – журналіст Сергій Руденко спеціально для DW.

0,,18569914_403,00[1]

Українські громадські активісти через міністерство культури передали до Служби безпеки України (СБУ) список з понад 500 іноземних діячів культури, які, на їхню думку, можуть загрожувати національній безпеці країни. Серед них опинилися французький актор Жерар Депардьє, сербський режисер Емір Кустуріца та російські діячі культури, які поставили під сумнів територіальну цілісність української держави. Тепер СБУ має вирішити, які санкції до них повинна застосувати Україна. Самий факт існування такого списку не означає, що всі без винятку 500 фігурантів потраплять під санкції української держави. Вони – спроба України подолати наслідки російської культурної експансії.

Російський “чобіт” в українській культурі

До збройного конфлікту на Донбасі представники російської культури та естради почувалися в Україні як вдома. Росія ніколи не шкодувала ні часу, ні засобів для освоєння українського культурного простору. Концертні тури “зірок”, домінування на книжковому ринку, телесеріали на українських телеканалах, присутність російських телеканалів у кабельних мережах, спроби надати російській мові статус другої державної. Все це було частиною гуманітарного фронту, розгорнутого Росією в Україні. Москва планомірно і методично готувалася якщо не до вторгнення на територію української держави, то, щонайменше, до поступового її поглинання. У тому числі – і з використанням гуманітарної сфери.

Київ недооцінив загрози з боку Росії. Тільки війна на Сході України змусила владу по-іншому поглянути на спроби росіян розв’язати війну у четвертому вимірі. Минулого року з’явився перший список діячів культури, які ставили під сумнів цілісність української держави або підтримували анексію Криму. Взимку 2015 року мінкульт визначив перелік зі 117 осіб і спрямував його на розгляд до Ради національної безпеки і оборони. А в липні громадські організації подали на розгляд спецслужб ще один список, до якого увійшли майже 600 людей. Однак рішення за ними досі не ухвалені.

Чи можуть заборони або обмеження щодо іноземців, перш за все росіян, вплинути на культурний “клімат” в Україні? Поза сумнівом! Уже зараз українські телеканали починають розгортати виробництво власних телесеріалів, а представники українського шоу-бізнесу – освоювати ті ніші, які досі займали “зірки” російської естради. В України з’явився шанс зробити свою культуру сильнішою і вийти з-під впливу Росії. Питання – чи зможе Київ вправно скористатися цим шансом.

“Мєнтами“ по свідомості

У червні 2015 року в Україні набрав чинності закон про заборону російських телесеріалів, які популяризують країну-агресора. Віднині на українських телеканалах заборонено показ фільмів, знятих до 1 серпня 1991 року. Державне агентство з питань кіно уже заборонило прокат у країні близько 200 фільмів, знятих у Росії. Таке рішення – абсолютно логічний і правильний крок української влади. Адже, погодьтесь, це – абсурд: представники Росії воюють проти українців на Донбасі, а у цей час на “блакитних” екранах України показують серіали, які прославляють російський спецназ.

Головне питання, яке зараз стоїть перед українськими “кіношниками”: чи зможуть вони швидко – і, головне, дешево – замінити в ефірі українських телеканалів російські телесеріали. Адже ще нещодавно зйомки українськими кінематографістами фільмів були подією на рівні з польотом у космос. Власна кіноіндустрія в Україні відсутня. Два-три серіали, до десятка фільмів з часу отримання незалежності – доволі мізерний результат для такої великої країни.

Взагалі, з нинішніх умов в Україні має вирости ціла плеяда своїх кінорежисерів, операторів, акторів та сценаристів. Іншими словами, в Україні має відбутись культурна революція, результатом якої стане зміна ставлення держави і суспільства до гуманітарної сфери. А, отже, і до власного майбутнього.

Кобзон vs Макаревич

Протягом останнього року Кобзон, Охлобистін, Табаков, Расторгуєв, Валерія та багато інших діячів російської культури вважали за честь проголосити своє негативне ставлення до того, що відбувається в Україні і до українців. В цьому ряду опинилися і Депардьє з Кустуріцею. Буквально одиниці насмілилися виступити на підтримку українців – Андрій Макаревич, Земфіра, Юрій Шевчук. Ті, хто підтримав Київ, потрапили під обструкцію у себе вдома.

Хтось скаже, що культура не знає кордонів. Мовляв, справжні діячі мистецтва завжди поза політикою. Як виявилось, це твердження – хибне. У пікові моменти політичного і воєнного загострення культура у руках негідників перетворюється на потужну зброю.

Діячі російської культури, які виступали на підтримку і анексії Криму, і самопроголошених “ДНР” і “ЛНР” чітко усвідомлюють: їх шлях на сцени України перекритий. І перекритий, схоже, назавжди. Часи любові до московських “зірок” та обожнення їх минули.

Чи образяться Депардьє чи Кустуріца в разі, якщо їм заборонять в’їзд до України? Звісно. Адже перший тривалий час товаришував з третім українським президентом Віктором Ющенком і навіть планував зайнятися виноробством в Україні, а сербський режисер довго був культовим персонажем серед українських культурних діячів. Але збройний конфлікт вимагає чітких і зрозумілих відповідей на виклики, які постають перед країною. У тому числі – і на культурному фронті. Поразка на ньому зараз обернеться катастрофічними наслідками у майбутньому.

Post Views: 101