Без обох ніг жити активним життям. На Прикарпатті священник показав свої ампутовані кінцівки, щоби підтримати пораненого воїна. Отець Іван Теремко втратив ноги 22 роки тому. Але живе і працює так, що дасть чосу цілком здоровим. Поради пораненим роздає не з книжок – із власного досвіду, йдеться в сюжеті ТСН.
Світлина де усміхнений отець Іван Теремко сидить поряд з військовим, який переніс ампутацію, миттєво розлетілася соцмережами й набрала сотні тисяч переглядів.
Поділився досвідом, як 22 роки служу на парафії на двох протезах. Попереду у Володимира тяжка праця і витримка. Він справиться, – підписав світлину священник.
Того дня отець Іван освячував йорданською водою будинки селян. Зайшов в оселю і до Володимира Бойчука. Він служив у 10 ГШБР і був важкопоранений під Бахмутом, втратив обидві ноги та руку.
Про те, що їхній священник також без обох ніг у Глушкові знають всі, але без протезів його ще не бачили. Зняти їх отець Іван вирішив, аби підтримати бійця.
Я хотів показати мозолі, які треба набити, – пояснює Іван Теремко.
Він втратив ноги, коли йому було 35 років. Священник із сусіднього села, заметеного снігом, попросив вивезти його звідти. Машиною було не доїхати, тож отець Іван взяв підводу. Але через сильну заметіль коні збилися з дороги.
Я скочив із саней, набрав води у черевики і ноги позамерзали. В снігу лежав, дрімав, але ноги вже не служили, – розповів він.
Священника знайшли майже через добу. Лікарям довелося ампутувати йому обидві ноги.
Я тоді говорю дружині: «Ти молода, двоє дітей малих. Тобі мене потрібно залишати, будувати своє життя і підіймати дітей».
З дружиною разом досі, тож з власного досвіду священник знає, як важлива підтримка, а ще – приклад. Зізнається, його свого часу мотивувала історія іншої людини.
Іван Теремко навчився не лише ходити на протезах, як на своїх ногах. У церкві відстоює багатогодинні богослужіння, вдома сам робить ремонти, обробляє город, керує будь-якою автівкою і навіть танцює польку та фокстрот.
Основне бути між людьми, жити повноцінним життям. А якщо замкнутися в собі, то життя не буде – психологічний біль буде вбивати, – говорить отець
Своїм прикладом священник вирішив допомагати пораненим військовим. Не лукавить – шлях до повноцінного життя буде непростим, але воно того вартує.
