Першою сходинкою до великих змін і перетворення Івано-Франківська на комфортне місто стало створення нового візуального стилю, що згодом потрапив до шорт-листа Cannes Lions International Festival of Creativity. Журналісти проекту telegraf.design поспілкувались із керівником з маркетингу та комунікації благодійної організації «Тепле Місто» Ганною Бурлакою і керівником проекту «Вивіски» дизайнером Василем Гошовським про те, як створювався і популяризувався стиль Франківська.
Група активістів Івана-Франківська, що згодом об’єдналась у платформу «Тепле Місто», сформувалась більшою частиною із місцевих підприємців. Людей, які народились у Франківську або переїхали до міста з інших куточків України та світу. У всіх був різний бекграунд, але одностайно зійшлись на тому, що великі зміни варто почати з розробки єдиного візуального стилю міста.Одностайно зійшлись на тому, що великі зміни варто почати з розробки єдиного візуального стилю міста.
Проект «Візуальний стиль міста» став першим кроком у вирішенні двох глобальних проблем Івано-Франківська:
Туристичної — люди сприймали Івано-Франківськ як транзитний пункт до Буковелю. Вони бачили тільки вокзал, з потягу пересідали на автобус і, не зупиняючись, проїжджали повз, не цікавлячись містом.
Міграційної — талановитій молоді важко реалізуватись у рідному місті, тому вона їде навчатись, працювати до столиці чи закордон і не повертається.
Логотип міста розробила студія Aimbulance, один із керівників якої, Роман Гавриш, родом із Франківська. Студія реалізувала проект за партнерською ціною. І 46 місцевих меценатів профінансували його.
«Ми запросили команду Aimbulance у Франківськ. Організували декілька відкритих зустрічей із громадою, де Роман Гавриш розпитував, наприклад, про такі речі, як асоціація міста з певним кольором або символом. Вони записували кожне слово, фотографували, знімали відео. Зібрали гігантський пул інформації, щоб сформувати портрет міста», — розповідає Ганна Бурлака, керівник з маркетингу та комунікації «Теплого Міста».Зібрали гігантський пул інформації, щоб сформувати портрет міста.
Логотип міста поєднав у собі форму архітектурного фундаменту найпомітнішого символу міста — Ратуші — та геометричний елемент одного стібка традиційної української вишивки.
Окрім логотипу студія Aimbulance розробила чотири тематичні візерунки, теж у стилі української вишивки хрестиком:
Історичний візерунок. Є похідним від конструкції Станіславської фортеці — оригінальної споруди, яка оточувала місто.
Культурологічний візерунок. Є похідним від ручки для письма. Визначає сучасну художню та літературну культуру Івано-Франківська.
Етнографічний візерунок. Зображає сокиру, яка є місцевою реліквією та представляє сміливу етнографічну спадщину Франківська.
Природничий візерунок. Показує пейзажі та природу міста і його околиць.
Одразу після презентації була запущена сувенірна продукція: футболки, чашки, магніти, світшоти, сумки, блокноти тощо. Місцевий бізнес активно підтримав цю продукцію, продаючи її у своїх закладах або закупивши футболки з новими символами для персоналу. Найбільшої популярності зажила футболка з козаком.
Також студія розробила великий гайдлайн міста, де прописала, як має виглядати вулична навігація, реклама, як правильно використовувати логотип.
Основні правила звучать так:
- Під час створення дизайну вивіски слід звертати увагу на особливості архітектури фасаду, на якому планується її розміщення. Вивіски мають гарно вписуватися у загальний вигляд середовища і взаємодіяти з місцевим колоритом.
- Вивіски не повинні мати великі розміри чи розміщуватися занадто високо. Найкращою вважається висота на рівні очей перехожих.
- Фасади історичних будівель не можна закривати декоративними панелями.
- Вітрини мають бути відкриті для того, щоб сповіщати перехожих про товари та послуги, розташовані всередині. Заклеєні повністю вітрини створюють враження занедбаності і створюють недружелюбну атмосферу.
- Розташовані біля під’їздів і в арках у хаотичному порядку покажчики і таблички різних видів спотворюють зовнішній вигляд будівлі. Важливо домовитись із власниками всіх вивісок і разом структурувати їхню візуальну подачу.
«Ми зрозуміли, що насильницьким шляхом нам не вдасться змінити місто на краще. Не можна змушувати переробити вивіску, „вона неправильна“ чи „не відповідає фасаду будинку“ — це не аргументи. Часто власники бізнесів відверто не розуміють, у чому їхня помилка. У першу чергу через те, що все місто у неправильній рекламі, і вона сприймається як норма.Все місто у неправильній рекламі, і вона сприймається як норма.
Ми вирішили йти від зворотного і обрали найдовший, але найбільш правильний шлях. Намагаємось створити моду на правильну вивіску з натуральних матеріалів. Уже два роки триває проект, і ми бачимо, що обрали правильну стратегію. Про кожну нову вивіску ми активно розповідаємо на своїх сторінках у соціальних мережах, щоб запустити сарафанне радіо і зацікавити інші бізнеси.Ми обрали найдовший, але найбільш правильний шлях. Намагаємось створити моду на правильну вивіску з натуральних матеріалів.
Зараз у нас працює один дизайнер Василь Гошовський, він є керівником проекту „Вивіски“. Ми безкоштовно робимо макет для всіх охочих. З часу старту проекту було розроблено 36 макетів, але, на жаль, лише 7 із них реалізовано. Як показує практика, отримавши безкоштовний макет і рекомендації щодо матеріалів для його виготовлення, більшість підприємців відкладають реалізацію нової вивіски на потім», — розповідає Ганна.
«Вивіска має сприйматись як невід’ємна частина фасаду будинку, а сам будинок — служити фоном для тексту, підвищуючи читабельність і створюючи у перехожих чітку асоціацію. Щоб у подальшому вже сам будинок асоціювався з назвою закладу.
Якщо дизайнерську задачу можна вирішити, використовуючи меншу кількість елементів, то так і треба робити. Також мені близький принцип Віктора Зотова no fakе — не можна на пам’ятці архітектури, яка має свої автентичні елементи ліпнини, встановлювати пластикові конструкції з імітацією, наприклад, античних колон, закриваючи при цьому існуючі елементи фасаду.
Я часто раджусь із Юрою Филюком (підприємцем і одним із засновників платформи „Тепле Місто“. — Ред.), щоб почути його думку як бізнесмена, чи встановив би він для свого бізнесу таку вивіску.Якщо дизайнерську задачу можна вирішити, використовуючи меншу кількість елементів, — то так і треба робити.
Якщо говорити про українські міста, то за приклад можна брати історичний центр Львова, але натхнення черпаю здебільшого з німецьких міст та з Парижу, там, можна сказати, еталонні вивіски», — розповідає дизайнер і керівник проекту «Вивіски» Василь Гошовський.
Частиною промоції ідеї правильної вивіски є проект Василя, де він фотографує схожі фасади і вивіски одних і тих самих бізнесів, наприклад аптеки, магазину взуття, окулярів і нотаріусу у Франківську та Львові, і показує, як вони можуть гармонійно уживатись в одному будинку.
Час від часу ці статті провокують активні дискусії у мережі, люди тегають керівників бізнесів, які потрапили у кадр і показали себе не з найкращої сторони. Після чого частина підприємців переоцінює свою позицію і змінює вивіску на нову, керуючись нормами гайдлайну.
«Ми хочемо інтегрувати досвід Львова, тому що у них є велика підтримка і від міської влади. Вони впровадили функцію контролю за тим, чи потрібно міняти вивіски. Вони проводять конкурси на рівні міської влади, обирають найкращі вітрини та вивіски за підсумками року. Якщо вивіска не за правилами, вони дійсно штрафують власника. Поки у Франківська такий механізм не розроблений, але у нас нова влада, новий міський голова, можливо, це зміниться. Я сподіваюсь, що нам вдасться створити синергію, де буде контроль від міської ради і пропозиції від нас, і візуальна культура міста розвиватиметься ще продуктивніше», — говорить Ганна.
