Історія Діани Проців – це не просто розповідь рядового новобранця. Це історія про мотивацію, усвідомлений вибір і характер.
Цією історією дівчина ділиться у відео, яке опублікували на сторінці 50 полку імені полковника Семена Височана.
Діана Проців у цивільному житті була студенткою та навчалася в Прикарпатському Національному університеті імені Василя Стефаника.
До лав Національної гвардії України вирішила вступити, бо в Україні триває війна і люди завжди будуть потрібні.
У нацгвардії мені провели ряд класних цінностей в першу чергу це терпіння мені його ніколи не вистачало. Я любила приймати спонтанні рішення, але в армії це не так, – розповідає рекрутка. – Тут мене навчають діяти обережно правильно і без спонтанних рішень.
Також дуже важливим за словами Діани Проців є дух побратимства. Підтримати свого побратима і отримати таку ж підтримку у відповідь.
Я морально та фізично готуюся, – розказує Діана. – Щовечора я займаюся спортом. Спорт займає в мене важливе місце. Морально я готую себе тим, що я розумію, що моїй державі це потрібно і я повинна для своєї держави зробити максимум. Це мій обов’язок.
У родині Діани майже всі чоловіки служили.
Мій вуйко отримав важке поранення, один з братів зник безвісти. Батько був у зоні бойових дій ще при АТО. Він зник безвісти або загинув давно ще 2018-2019 рік, – розказує Діана Проців.
Дівчина переконана, що роль жінки в НГУ чи ЗСУ така сама, як і чоловіка.
Я вважаю що якщо жінка бажає, вона може бути на рівні з чоловіками, – говорить Діана. – Бути в тому самому окопі, тим самим штурмовиком. Не тільки медиком. Тобто це свідомий вибір кожної жінки. Я зараз не пропагую про те, що кожна жінка повинна йти і воювати. Хоче хай в штабі служить, хоче – хай йде воювати. Наприклад, я не люблю папірчики. Мені це не подобається. Я хочу бути саме там.
