У понеділок, 2 жовтня, на території прикарпатського університету, біля Обеліску студентам та викладачам, які загинули у боротьбі за незалежність України вшанували пам’ять Романа Гурика.
Сьогодні, юному Герою Небесної сотні виповнилося б 23 роки. Куратор групи, в якій вчився Роман Гурик, Мирослава Гасюк розповідає, що цей рік особливий бо в університеті в магістратурі ще навчаються його друзі.
“Він планував писати курсову, ми сиділи, говорили ділилися ідеями – пригадує пані Мирослава. – Вони у нього були завжди неординарні. Цілий зошит списаний різним кольором чорнил. Хотів писати роботу на межі філософії та психології. Тоді здавалося, що є ще так багато часу. Не склалося. Коли поглядом проводжаю його одногрупників, мені його не вистачає. Україні потрібні герої, але живі. Ми ним пишаємося. Пам’ятаю сльози його одногрупників, пам’ятаю з яким відчуттям провини повернулися вони”.
На вшануванні був присутній і батько Романа – пан Ігор Гурик.
“Зараз я би більше прислуховувався до його думок, до ідей і багато речей робив би спільно з ним, – говорить він. – Молодь – вони чистіші і щиріші. Молодь і студенти вони краще бачать, яке вони хочуть майбутнє, і нам треба до них прислухатися”.
Батько пригадав, коли вони з Романом були на майдані і мали піти на віче. Між ними зав’язалася дискусія і проговорили п’ять годин.
“Згадую його слова, що у своєму житті він має щось зробити. Він хотів написати книжку, – каже батько героя, – яку люди будуть читати й замислюватися. Книжка вийде. Є текст, його думки. Наприклад починається він: “Я Роман, я хочу розповісти вам про побудову всесвіту з моєї точки зору”.
До речі, книжку планують видати до 5 річниці революції гідності.
Нагадаємо, що 20 лютого 2014 року, у найзапекліший час протистояння на Майдані, Роман Гурик загинув від пострілу снайпера на вулиці Інститутській.
Comments are closed.