Колись Марко Боєслав був учасником літературних вечорів, сьогодні – натхненником. Колись його вірші читали підпільно, сьогодні – публічно.
У Музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери відбувся літературник на честь повстанського поета. Справжнє ім’я – Михайло Дяченко. Родом із села Боднарів Калуського району. Був він цінним членом та пропагандистом ОУН-УПА, неодноразово ув’язненим через ідеологію.
У віці 42 роки публіцист помер – обрав смерть, замість здатися ворогу. Нам залишилась чимала літературна спадщина – дев’ять поетичних збірок, шість із яких написані в підпіллі. Видання «Непокірні слова», однойменна з назвою літературника, забезпечило йому відомість серед сучасників. З-під його руки вийшли «За волю», «Чорний ліс», «Шлях перемоги» та інші. Пісню «Рости, рости Черемшино», яку ми називаємо народною, також написав він.
Організував вечір пам’яті працівник музею Назар Розлуцький. Він розповів про цінність творчості Михайла Дяченка :
«Це той випадок, коли одна людина своїм пропагандистським талантом може зробити більше, ніж батальйон підготовлених вояків».
Франківські любителі літератури читали як вірші Марка Боєслава, так і свої. Серед них були про коханння, патріотизм, Небесну Сотню, козаків… Завершився літературник гітарними мелодіями.
Comments are closed.