У четвер, 9 червня, на мистецькому фестивалі PORTO Franko Гогольfest розпочався останній з семи напрямів – театр. Стартував він із вистави “Собача будка. Вид згори. Вид знизу“. Режисером, автором їдеї та композиції тексту є київський драматург Влад Троїцький.
Мала сцена облмуздрамтеатру зібрала такий аншлаг, що яблуку ніде було впасти. Дехто сидів на кріслах, хтось – розстелив матраци на підлозі, інші стояли. Вистава складалася з двох дій. За словами режисера Влада Троїцького, він хотів, аби в люди задали собі запитання, хто ж вони такі.
“Здебільшого ми соромимося питати себе й заглядати всередину, – говорить він. – А ця вистава дає глядачам можливість посидіти, подумати”.
У першій дії актори київського ЦСМ “Дах” грали в клітці, будці, чи то в’язниці. Вони не мали своєї думки, корилися диктатору, який пробуджував у них рабські інстинкти. Друга частина побудована на посиланнях із “Євангеліє”, історії про Каїна й Авеля, Адама і Єву. Актори співали, грали на музичних інструментах. Одним словом, створили неймовірну атмосферу, в якій глядачі “потонули”.
Опісля вистави на невеличку розмову вийшли актори і режисер. Розповіли, що вперше виставу показали ще в далекому 2010, після виборів Президента України, яким тоді став Віктор Янукович. Тоді, кажуть, це був певний меседж до народу.
Довідка. “Собача будка” – вистава, в основі якої різні п’єси, які перетинаються з історичним подіям, що були колись і відбуваються в Україні донині. Серед них – “Цар Едіп” Софокла (в перекладі Івана Франка), “Собача будка. Антиутопія з життя мовчазної більшості” KLIM’a, “Жовтий князь” Василя Барки, “На самоті з Богом” Януша Корчака. А також “Ганнуся” Вербатіма, яку записав Ілля Калюкін.
