У вівторок, 18 серпня, у готелі «Станіславів» відбувся навчальний семінар експерта «Інституту політичної освіти» Олександра Солонтая. Назва семінару – “Як розкрадають місцеві бюджети – інструкція для початківців”.
За словами Солонтая, все більше людей цікавляться питаннями місцевого бюджету та хочуть зрозуміти, куди йдуть їхні податки. Тим більше, зараз в країні починається процес бюджетної децентралізації і тому «гроші мають бути передані зверху донизу таким чином, що внизу буде більше грошей, ніж зверху».
“Місто Івано-Франківськ – одне з міст, де відбулася децентралізація. Рівень цих коштів, які зараз отримав Івано-Франківська громада – це реально більші гроші, ніж гроші, які отримала Івано-Франківська громада в минулі бюджетні періоди”, – говорить Солонтай.
Однак, якщо говорити про всю область, то там ситуація неоднорідна – є громади, у яких нічого не змінилося, в інших грошей стало менше, а в когось значно побільшало грошей, це за рахунок появи такого податку, як місцевий акциз.
Тож на питання, чи можуть люди контролювати, куди йдуть ці гроші, Солонтай, вважає, що так. Адже тепер місцеві бюджети опубліковані на сайтах, все, з чим працюють комунальні підприємства, – публічна інформація, діє закон про оприлюднення декларацій про фінанси, майно, видатки керівництва місцевої влади.
Олександр Солонтай вважає, що найбільшою перепоною для громадського контролю є культура і неосвіченість людей, і ніяк не законодавство.
“У нас просто відсутня культура у платників податків дбати про те, куди витрачаються їхні гроші. У людей уявлення про бюджет відсутнє. Коли заходиш на сайт, дивишся на ці таблиці і нічого не розумієш. Є неосвіченість людей, які не можуть цим скористатися. Відсутність відкритих даних, зрозумілих цифр, таблиц стримує, щоб люди контролювали витрачання коштів, окрім того в країні війна, це відволікає від місцевих справ”, – говорить Солонтай.
Є ще одна причина, чому люди не контролюють місцеві бюджети – немає зручних механізмів обговорення.
“Наприклад, ніколи на засіданні батьківського комітету не обговорюється бюджет школи, не сума, яку вони здають і що було зроблено, а бюджет школи – директор має стільки, вчителі стільки, зарплатний фонд школи – такий-то, комунальні послуги, освітній процес. І ось вони на прикладі бюджету школи могли б зрозуміти бюджет громади. У людей немає цієї культури”, – говорить Солонтай.
