У вівторок, 1 листопада, у Центрі патріотичного виховання учнівської молоді імені Бандери відбувся вечір пам’яті українського поета та журналіста Ярослава Дорошенка. У жовтні поету мало б виповнитися 85 років.
Вшанувати Дорошенка, що помер майже десять років тому, прийшли письменники, журналісти та педагоги. Він був членом двох спілок: журналістів і письменників. Дружина Ганна Дорошенко каже, що в 2011 році в честь її чоловіка заснували літературну премію, лауреати якої є уже по всій країні.
“Ярослав дуже любив сонети, це був його улюблений літературний жанр, – говорить жінка. – Ця премія не має аналогів в історії світової літератури. Наше рідне місто поступово стає столицею українського сонету”.
Ганна Дорошенко каже, що на рідному будинку поета є пам’ятна дошка. Також уже видали книги-спогади, встановили пам’ятник, а щороку проводять подібний захід і обирають лауреатів премії імені Ярослава Дорошенка.
Цьогорічними лауреатами стали Любомир Михайлів та Василь Зеленчук.
“Моя книга сонетів “За день до весни” невеличка, їх я писав протягом багатьох років, – говорить Михайлів. – Свою заявку подавав тричі. Першого разу мої документи загубили, ніхто не знав, де вони. Вдруге лауреатів з нашої області не відзначали. Тепер мені пощастило і я дякую тим членам комісії, що об’єктивно оцінили мої сонети і визнали мене одним із переможців”.
Зеленчук – єдиний, хто пише свої сонети з використанням гуцульських говірок. Каже, виграш для нього став несподіваним, бо заявку подавав не він, а видавець його книги “Карпати на трьох” Василь Карп’юк.
Відзнаки переможцям цьогорічної премії вручав міський голова Руслан Марцінків. Організатори заходу показали карту України, на якій спалахували вогники у тих містах, де живуть і творять поети, які вже отримали відзнаку.
Comments are closed.