На Вічевому майдані 21 листопада зібралися франківські студенти та небайдужі мешканці, аби відзначити День гідності та свободи і четверту річницю Майдану.
Розпочали віче з гімну і хвилини мовчання. Зі сцени активісти майдану згадували про події у Франківську чотири роки тому. Студенти читали вірші і співали пісні про героїв Небесної сотні. Також перед студентами виступили: Ігор Попадюк, який відправляв перші автобуси, Михайло Малярчук, який розбив перші намети на Вічевому майдані та голос майдану Ростислав Микитюк.
“Коли тут зібралися перші студенти, ми зібрали автобуси на Київ. Перший відправили на Київ, а другий – так і не виїхав: перевізнику пригрозили, – згадує Ігор Попадюк. – В першому автобусі було багато молоді – з холодним розумом і жовто-блакитним прапорам в серці. Вони стали прикладом для старших, що потрібно їхати і боротися. Саме таку молодь нам треба виховувати і надалі”.
“21 листопада я був серед тих, хто перший вийшов на Вічевий майдан. Ми виходили не тільки за євроінтеграцію, ми хотіли змін, – говорить Михайло Малярчук. – З цього дня змінилося моє життя. З цього дня прокинулася нація українців, яка так довго спала. Майдан став точкою неповернення для мене і для багатьох українців і з нього почався великий шлях для України. Дякую всім студентам, які вийшли тоді і які прийшли сьогодні, тим хто віддав своє життя і тим, хто продовжує боротися”.
Голос франківського майдану Ростислав Микитюк згадав зі сцени ті дні, коли щодня звертався до тих, хто приходив на майдан і до тих, хто їхав на Київ.
Після віче присутні пройшли ходою за маршрутом Вічевий майдан – вулиця Незалежності – вулиця Мельника – Меморіальний сквер. У сквері провели панахиду за полеглими на Майдані.
