З допомогою такої книжки дитина вчиться рахувати, розвиває дрібну моторику.
У Зої Соловйової шестеро дітей. Чоловік Дмитро 2,5 роки був добровольцем в АТО. Сьогодні допомагає доглядати дітей, намагається адаптуватися до цивільного життя.
«Ми самі з Луганщини. Коли чоловік пішов добровольцем в АТО, нам доводилося тут виживати. Сьогодні виплачуємо щомісяця по 8 тис грн за викуплений в Долині будинок», – каже жінка.
Нині шиє на замовлення тканинні розвиваючі книжки. А почалося все з поста у Facebook про збір вживаних речей.
«Я написала у соцмережі про те, що чоловік в АТО і в мене шестеро дітей, – розповідає Зоя. – Просила непотрібний одяг. А той, що нам не підійде, я написала, що перешию чи продам. За півтори години було три тисячі перепостів, а наступного дня вже приїхало телебачення».
Так Зоя стара відомою і на її адресу люди почали масово передавати посилки. На сьогодні вона отримала понад три тисячі пакунків з одягом.
«У мене вдома все закладено ними, – говорить жінка. – Але для дитячих книжок я купую нові тканини, фетр, бо для діток не всі тканини підходять».
Перша книга була для дівчинки Вероніки – віком 2,5 роки. Для неї робила сторінки із завданнями на рахунок, логічними завданнями. За цей час пошила вже багато книжок. Має замовлення з Європи. Останню книжку зробила для хлопчика з Ізраїлю.
Зоя розповідає, що спочатку витрачала майже тиждень на виготовлення книжки, та нині вистачає кілька годин.
«Я мушу шити швидко, бо від цього залежить, чи їстимуть сьогодні мої діти», – каже Зоя.
Зоя виграла перший грант на обладнання. Тепер чекає ще один – на 20 тис. грн від Міжнародної організації з міграції на плоттер (пристрій для нарізки тканин) і комп’ютер.
«Батьки самі звертаються до мене через соцмережі, хтось сам обирає, які мають бути сторінки, комусь придумаю сама», – говорить Зоя.
Чоловік Дмитро родом з Долинщини. Зоя познайомилась з ним в Росії, жили разом на сході. Коли в 2014-му прийшла загроза її життю – побили старшу 12-річну дочку, спочатку виїхала Зоя з дітьми, потім вдалося вивезти і чоловіка. Його примушували вступати в лави бойовиків.
«Друзів різко не стало, з батьків спілкуюся лише з мамою, – каже жінка. – Найменша Соня, якій було тоді 1,5 роки, боялася шуму, навіть гавкоту собак. Нині діти адаптувалися, у них навіть акценту немає».
Зоя каже, що до цього дня ще не зробила жодної однакової роботи – книжки чи іграшки усі різні.
Вартість такої книжки залежить від кількості сторінок. 10 листів – 1200 грн.
