У п’ятницю, 20 травня, у селі Лопушна Рогатинського району відбулися урочистості з нагоди вшанування пам’яті воїнів Османської імперії, загиблих тут у часи Першої світової. Турки воювали на Галицькому фронті проти росіян. Загалом таких братських могил на Рогатинщині — чотири.
Під сільську церкву з турецькими прапорами під’їздить кілька величезних автобусів. З них виходять засмаглі чоловіки з чорними вусами, одягнені у незвичні костюми, в лицарські обладунки, зі зброєю та музичними інструментами. Це найстаріший у світі військовий оркестр — «Мехтер». Під’їжджають автівки з дипломатичними номерами.
Різношерстною чисельною делегацією, з хоругвами, іноземні гості вирушають вгору до меморіалу. Там поховані османські воїни, які у Першу світову воювали на боці Німеччини та Австро-Угорщини.
Невелику історичну довідку наводить військовий аташе Туреччини, капітан першого рангу Мустафа Аслан. Розповідає, що у 1916 році південно-західний фронт Першої світової проходив через Галичину та Волинь. Німеччина та Австро-Угорщина звернулися до османського уряду по допомогу. Домовилися про цілий корпус, до складу якого входили дві дивізії, що вже добре зарекомендували себе в боях.
У серпні того ж року потягом до Галичини прибули 623 офіцери та понад 20 тис. рядових турецьких вояків. За подальші два роки війни вони завдали росіянам серйозних ударів, але й самі понесли великі втрати. Загиблих ховали недалеко від фронту. У Західній Україні є шість турецьких меморіалів, чотири з них на Прикарпатті — у Рогатині, селах Пуків, Лопушна та Гутисько.
Загалом у Рогатинському районі поховані з вісім тисяч воїнів. Це лише ті, яких знайшли під час розкопок, а востаннє це робили у 1920-х роках. Коли прийшла радянська влада, розкопки припинили, а меморіали почали руйнуватися. Роботу з їх відновлення турецький уряд почав уже на початку 2000-х років.
Меморіал у Лопушній — один з найбільших і повністю відновлених. Ремонтували його турецькі будівельні фірми. Найняли сторожа серед місцевих, який доглядає за могилами.
«Наші воїни прийшли сюди на захист своєї Батьківщини, нехай вона й за тисячі кілометрів звідси, — сказав на урочистостях Йонет Джан Тезель, Надзвичайний і Повноважний посол Турецької Республіки в Україні. — Вони були тут протягом двох років і встановили дружні стосунки з місцевими.
Доказом цього є те, що меморіали збереглися донині. Звісно, було б добре, якби не було війн. Та, на жаль, аби захистити незалежність і свободу, обставини вимагають війни і сьогодні. Туреччина та Україна дуже добре розуміють цю необхідність. Наші народи перебувають у дружніх та близьких стосунках».
Після офіційних виступів відбулась молитва та покладання квітів. А ще місцеві діти влаштували для гостей невеличкий концерт.
Далі всі поїхали до Рогатина. На центральній площі міста, біля пам’ятника Роксолані, відбулося театралізоване дійство за участю військового оркестру «Мехтер». Він заснований ще у XIII столітті. Оркестр ходив у походи, аби піднімати дух османських воїнів і наводити страх на ворогів. Також мав величезне значення при дворі. Нині в колективі — 70 людей. Усі вони прилетіли в Україну.
Музиканти оркестру марширували площею, грали на своїх інструментах, співали військових пісень. Одна з композицій, до речі, була про Крим…
