Президент Петро Порошенко заявив, що проситиме у Світового банку допомоги, щоб впровадити телемедицину в українських селах. Гарант розповів, що за його дорученням розробили програму розвитку сільської медицини, оскільки у сільській місцевості мешкає 33% українців, пише УП.
“Лише 17% фельдшерсько-акушерських пунктів забезпечено транспортом. Не вистачає обладнання, ліків. У значній частині ФАПів немає персоналу”, – перерахував він та додав, що програма реформ сільської медицини, яка вже розроблена, дає “відповіді на сучасні виклики”.
Одне з обговорюваних нововведень – телемедицина. За словами Порошенка, вона передбачає консультації інтернетом та не має жодного зв’язку з телебаченням.
МОЗ дає таке визначення телемедицини: “напрямок медицини, а саме: комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються при наданні медичної допомоги, з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну електронними повідомленнями (у випадках, коли відстань є критичним чинником)”.
Що це на практиці означатиме для українців, журналісти розпитали у заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського.
40 тисяч інфарктів на рік
 |
| Фото:photographee.eu/Depositphotos |
Найпростіше, як працює телемедицина, можна пояснити на прикладі кардіологічної допомоги. Щороку в Україні стається 40 тисяч інфарктів, розповідає заступник міністра. 20 тисячам з них потрібна невідкладна меддопомога. Третина із 40 тисяч помирає.
“Є пацієнт в далекому селі Чернігівської області, наприклад. У нього біль у серці. Кидати все, їхати в Чернігів на консультацію до кардіолога? А, може, не можна нікуди їхати і треба терміново щось робити вже зараз? Чи справа взагалі у серці, а не чомусь іншому? Чи біль сам мине у дорозі? Люди так часто думають”, – каже Лінчевський.
До того ж, є проблеми з доїздом у селах через дороги і відсутністю власного транспорту. Коли фельдшер чи лікар вдома у пацієнта чи у райлікарні робить кардіограму, він може сумніватись у діагнозі. Для цього пацієнту треба декілька годин їхати до умовного Чернігова, щоб показати кардіограму фахівцеві. Кардіолог може глянути і сказати: “Усе нормально”, і виходить, що людина дарма їхала. Або ще гірше: щось серйозне з пацієнтом може трапитись дорогою до вузькопрофільного спеціаліста, додає заступник міністра.
Як це змінить телемедицина?
 |
| Фото:Dmyrto_Z/Depositphotos |
МОЗ планує оснастити усі “швидкі” кардіографами і дефібриляторами. Тож коли лікар приїде у село до бабусі, зможе зробити їй кардіограму на місці та одразу надіслати результати вузькопрофільному спеціалісту в область у реперфузійний центр.
“Це дуже важливо, бо, наприклад, з Коропського району далеко їхати до Ніжина”, – пояснює Лінчевський.
Фельдшер може дивитись на кардіограму і сумніватись, чи варто везти пацієнта до лікарні. Тому він одразу передає кардіограму до фахівця, який моментально починає його консультувати.
“Тобто вузький фахівець уже керує процесом ледь не з дому пацієнта”, – додає заступник міністра.
Вузькопрофільні спеціалісти чергуватимуть у спеціально обладнаних реперфузійних центрах 24/7.
“Це наша категорична умова, – каже Лінчевський. – Повинна бути достатня кількість навченого персоналу з попереднім кардіологічним досвідом, лабораторія, щоб обстежити, коли привезуть, ангіографи і стенти”.
Щоб цього досягти, багатьох лікарів треба буде додатково навчати. За словами заступника міністра, тут проблем немає, адже ці медики хочуть вчитись. Наприклад, Вінниця уже навчила Могилів-Подільський. Залишилось дати Могилеві-Подільському ангіограф.
МОЗ також планує створити мережу ангіографів, щоб з будь-якої точки країни до найближчого апарату можна було доїхати впродовж 2 годин.
“Своєчасна ангіографія і стентування – це 3 тисячі врятованих життів з 20 тисяч людей, котрі потребують невідкладної допомоги через інфаркти щороку. Якщо це зробити вчасно, для людини це означатиме: вижив”, – додає заступника міністра.
Що зміниться для лікарів?
 |
| Фото:beerkoff1/Depositphotos |
На думку Лінчевського, у телемедицині важливим є не стільки інтернет, скільки впровадження самої системи такої допомоги пацієнтам:
“Лікарі бояться відповідальності. Пацієнт помирає в дорозі, а потім медикам кажуть: “А чого ви його туди повезли?” – “Бо нам по телефону сказали”. – “А де запис? Лікар що, його бачив?”. Лікар боїться консультувати телефоном, бо хто йому це дозволив? МОЗ дозволить”.
Для цього міністерство уже підготувало два накази: “Про удосконалення системи кардіологічної допомоги у закладах охорони здоров’я” та “Порядок надання медичної допомоги бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом з елевацією сегменту ST”.
Вони запроваджують нові правила функціонування системи надання кардіологічної допомоги та роботи бригад екстреної медичної допомоги.
“Я стажувався у “швидкій” у Франції, і там анестезіолог не соромиться відправити частину кардіограми вузькоспеціалізованому кардіологу в лікарню, щоб він сказав, що робити далі: як везти, куди і чим лікувати дорогою”, – каже заступник міністра.
І додає, що кардіологічну телемедицину застосовуватимуть найчастіше. Інші випадки будуть не настільки масовими.
Телемедицина консультуватиме лише кардіологію?
 |
| Фото:lightpoet/Depositphotos |
Ні, вона також може консультувати цифрові рентгенограми і комп’ютерні томограми. МОЗ не вказує, які лікарі повинні працювати з телемедициною, а які ні. Все залежить від регіонів та їхньої потреби і бажання. МОЗ встановлює лише стандарти та протоколи лікування.
“Ми говоримо лише про старт медреформи, змінюємо систему фінансування. Телемедицина – лише один з елементів, її можна буде відчути на кардіологічних пацієнтах уже цього року чи наступного”, – додає Лінчевський.
За його словами, телемедицина дає можливість пацієнту в селі отримати доступну фахову консультацію вузькопрофільного спеціаліста. Щоб її отримати, потрібна буде “менша кількість непотрібних візитів”.
Аналізи (щоправда, не усі) не потрібно буде возити в район, ними можна буде обмінюватися інтернетом, уникаючи непотрібних транспортувань.
“Лікарю простіше, пацієнт не їздить туди, куди йому не потрібно. В плані кардіології – це взагалі рятує життя”, – каже Лінчевський.
Ірина Андрейців, УП
Марія Орищина
