В Україні зареєстровано перший випадок конфіскації житла на рахунок сплати комунального боргу: 13 травня цього року рішенням міської ради Луцька вилучили та продали з аукціону квартиру, мешканці якої заборгували за комунальні платежі більше 10 тис. грн. «Слово і Діло» вирішило дослідити, які механізми в такому випадку має право застосувати держава та як власник житла може себе захистити.
Відповідно до закону, проводити конфіскацію майна для стягнення комунального боргу можна в тому разі, якщо сума боргу перевищує 10 мінімальних заробітних плат (станом на сьогодні це приблизно 14 тис. грн). Спочатку держава вилучає кошти на банківських рахунках, потім – авто й побутову техніку, а вже потім – нерухомість.
Конфіскація житла за несплату комунальних платежів – уже не міф, а реальність. Що потрібно знати та як можна цьому запобігти, дивіться в інфографіці нижче.
Зображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)
Втім, є обставини, що гарантують недоторканність житла навіть у разі несплати боргу. Наприклад, проживання в квартирі неповнолітніх. Крім того, після стягнення боргу та пені, решту суми від продажу житла мають повернути власнику.
Comments are closed.