Люди Світ Фото

Рогатин зустрів учасників велопробігу “Бачу! Можу! Допоможу!” (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

«Ми разом крутимо педалі, щоб зруйнувати стереотипи та залучити незрячих людей до активного життя». Із таким девізом вже другий рік поспіль люди з вадами зору та волонтери об’єднуються заради Всеукраїнського велопробігу «Бачу! Можу! Допоможу!». У суботу двоколісні коні марафонців дістались Рогатина. Емоцій не стримували ні гості, ні ті, хто їх зустрічав, адже найважливіші речі в житті ми бачимо серцем, пише rogatka.if.ua.

DSC_2674f-820x410

До теми: Учасники велопробігу “Бачу! Можу! Допоможу!” дісталися Франківська (ФОТО)

Під вечір 6 серпня площа Роксолани виглядала по-особливому. Частина учасників пробігу не могла її побачити на власні очі, але це не впливало на ейфорію гостей, їхні усмішки і щире захоплення Рогатином. Зійшовши з велосипедів, вони бурхливо обговорювали поїздку та жартували, а коли дівчинка-волонтер почала описувати  центр нашого міста, захоплено розпитували деталі, щоб «побачити» їх чужими устами.

DSC_2688f-1024x683

Взявшись за руки, марафонці підійшли до пам’ятника Насті Лісовській. Тут їх зустрічали заступник міського голови Микола Шинкар, головний спеціаліст сектору молоді та спорту Володимир Гринчишин і справжня опільська Роксолана. На вишитому рушнику і зі словами вітань вона піднесла гостям коровай, якому вони особливо зраділи. Тут-таки розділили його між собою, а хтось навіть вигукнув: «Я такого смачного короваю вже сто років не їла». Площа поринула у сміх, крізь який на очах виступали сльози: от вона щира радість життя і його маленьким подарункам, котрі не кожен зрячий може розгледіти через свої примхи чи нарікання до долі.

DSC_2687f-1024x683

Перевтілитись у султану

Які ж овації в учасників пробігу, а особливо у його прекрасної половини, викликало вбрання Роксолани! Поки волонтери описували його вигляд, дівчата старались відчути на дотик кожен елемент строю, а відтак навіть приміряли їх на собі. «Фотографуйте! Як мені? Я красива?!», – звертались вони до своїх друзів. – «Ох, як гарно вітер розвіває тканину. Ви сфотографували?». А довкола дівчат згуртувались усі, в кого були фотоапарати, щоб зберегти на згадку мить їхнього перевтілення у султан. Попри те, що рогатинці та учасники пробігу тільки-но зустрілись, не відчувалось жодних бар’єрів, усім було весело та затишно, і навіть площа, яка на кілька хвилин стала подіумом, освітлювала красунь променями підвечірнього сонця.

DSC_2708f-1024x683

Світ круглий, якщо крутиш педалі навколо нього

Серед учасників велопробігу помічаю знайоме обличчя Володимира Пирога, з яким навчались на одному факультеті у Львівському університеті імені Івана Франка. Оскільки ми були на різних курсах, то до цього не випадало нагоди познайомитись особисто, але юнака, який попри вади зору вступив у виш і успішно студіював журналістику знала заочно. Підійшовши привітати його на рогатинській землі, починаємо розмову, ніби старі добрі знайомі: хто з ким навчався, де зараз працюємо, чи задоволені обраною професією. Володя гордо представляє свою дівчину – Катю Халецьку, з якою того дня саме святкували першу річницю стосунків. Пара разом вирушила у веломарафон, бо наголошує: «Це ідеальний спосіб розім’яти тіло, випустити енергію, здобути нові враження. А основне – довести собі та світу, що можеш, як усі, крутити педалі і жити повноцінно».

DSC_2725f-1024x683

Як усе починалось

«Ідея проекту належить неймовірній людині і громадському активісту Миколі Пеху, – повідомляють координатори проекту. – Ми його знали як сильну і сміливу особистість. Ще у дитячому віці Микола почав втрачати зір. Одного дня, під час їзди на велосипеді по стадіону, він вже не зміг відрізнити асфальт і траву. Саме тоді усвідомив, що зір втрачено повністю. Але хлопець не упустив рук. Під час навчаня у старших класах виграв стипендію для участі у прогамі обміну FLEX, що дала йому можливість навчатися рік у США. Закінчив факультет міжнародних відносин Франкового університету у Львові. Рік навчався на магістратурі в Лондоні. Опісля повернувся до рідного Львова і продовжив активну громадську діяльність в заснованій ним ГО «Інститут українських студій».

На жаль, Миколи Пеха вже два роки немає з нами, але його ідея про Велопробіг за участю незрячих людей  живе, і ми разом з вами втілюємо її у життя».

DSC_2697f-1024x683

9 областей за 16 днів

Минулого року учасники велопробігу стартували зі Львова, проїхали через Тернопіль, Рівне, Житомир, Київ, Черкаси, Умань, Вінницю, Кам’янець-Подільський, Хотин, Чернівці, Івано-Франківськ та фінішували у місті Лева. За кошти, які вдалось зібрати під час пробігу облаштували сенсотеку у Львові. Цьогоріч, за словами співорганізатора проекту Тетяни Бойко, маршрут зовсім інший: планують подолати понад тисячу кілометрів, завітавши у 9 обласних центрів, а 22 серпня фінішуватимуть в Одесі. Дістатись туди 40 учасників пробігу мають намір за 16 днів. Їдуть велосипедами-тандемами, де у парі люди з вадами зору та волонтери.

DSC_2695f-1024x683

«Чому ми це робимо»

«Люди з порушенням зору щодня стикаються з численними труднощами, щодня змагаються за визнання своїх прав на гідне життя без дискримінації. Постійно доводять, що попри всі перешкоди, бар’єри та стереотипи, вони можуть досягти найвищих вершин і подолати сотні кілометрів на шляху до своєї мрії. , – наголошують координатори. –  На жаль, все ще багато незрячих людей виключені із активного життя суспільства, ізольовані у своїх домівках з ярликом “неповносправний” чи “інвалід”. Наш проект – це можливість показати суспільству, що порушення зору насправді не обмежує. Подорожі, цікава робота, активний відпочинок, заняття спортом, вечірки з друзями – це все невід’ємна частина життя кожного, й інвалідність цьому не перешкода. Саме тому ми разом сідаємо на велосипеди, щоб набратись натхнення, поринути у пригоди, випробувати свої сили, знайти нових друзів та побачити Україну, кожен у свій спосіб».

DSC_2684f-1024x683

Далі буде…

«Бачити» нові кольори вулиць, зустрічей і життя вирушили учасники велопробігу, дорогою навчаючи цьому тих, кому випала честь поспілкуватись із ними. Переночувавши у Рогатинській спеціальній школі-інтернаті та помолившись у Церкві Зішестя Святого Духа, вони подались далі – вперед до нових міст, емоцій та відкриттів.

Текст і фото – Зоряна Дзера.

Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні