У середу, 15 листопада, в Косівському районному суді відбулося судове засідання щодо реабілітації легендарного сотника УПА Мирослава Симчича.
Справу розглядає суддя Гордій, інформує кореспондент Бліц-Інфо. На засідання з’явився прокурор Мирослав Шутка та представник Мирослава Симчича Михайло Перцович. Втім, сам Мирослав Симчич присутнім у суді бути не зміг через погане самопочуття. Але погодився, аби засідання проходило у його відсутності за участі захисника.
Засідання почали з спільної молитви, на цьому наполіг захисник Симчича Михайло Перцович. Підтримати легендарного сотника УПА прийшло кілька десятків активістів з Косівського, Надвірнянського, Коломийського і Снятинського районів. Зокрема, представники націоналістичних організацій, свободівці. Деяким активістам не вистачило місця в залі, тож вони чекали рішення у коридорі та на вулиці. Прокурор зачитав заяву в якій йшлося, що Верховний суд 29.08.1997 року виправдав Симчича за попередніми статтями і перекваліфікував справу на незаконне зберігання зброї, за яке виніс вирок 5 років.
“Симчича у травні 1941 року вступив в УПА і був озброєний незаконною зброєю, яку в нього вилучили і засудили. Прошу визнати Симчича Мирослава необгрунтовано засудженим і визнати його таким що підлягає реабілітації”,- звернувся до суду прокурор.
Опісля надали слово представнику Мирослава Симчича.
“Я підтримую заяву прокурора. Окремо хочу сказати, що Мирослав Симчич постійно вірив у справедливість і молився. Бог його підтримав і в боротьбі,і в засланні”,- сказав Перцович.
На завершення прокурор підкреслив, що прокуратура не може сама реабілітувати Симчича, тому звернулась до суду. Вислухавши сторони процесу суддя вийшов до нарадчої кімнати. У підсумку, суд постановив заяву заступника прокурора задовольнити і визнати Мирослава Симчича незаконно засудженим.
“А також Визнати Симчича Мирослава таким, що підлягає реабілітації”,- зачитав суддя Гордій.
Присутні зустріли рішення суду оплесками. Депутат обласної ради, очільник обласного осередку ВО “Свобода” Михайло Королик, що приїхав підтримати Симчича, наголошує на важливості рішення.
“Це дуже важливе рішення. Сумно, що його прийняли тільки після скількох років незалежності. Я радію, що взяв участь у цьому історичному засіданні”,- каже Королик.
Як відомо, 94-річний ветеран УПА Мирослав Симчич 32 роки 6 місяців і три дні провів у радянських таборах. Втім, за роки незалежності так і не був реабілітований. Засуджений 1949 року Івано-Франківським Військовим трибуналом за участь в УПА на 25 років позбавлення волі. Дивом вижив у жахливих умовах етапів і концтаборів. Брав активну участь у повстаннях та боротьбі з урками. Згодом повторно дістав ще 25 років за “участь у націоналістичному угрупуванні». 1956 Комісія Верховної Ради СРСР скоротила термін покарання до 10 років. У 1963 році Симчича звільнили. Однак 30 січня 1968 він знову заарештований за так званими «нововиявленими обставинами”. Після тривалого тяжкого слідства, більшість часу якого Симчич перебував в одиночній камері, навіть “справедливе” радянське правосуддя не змогло довести жодних “нововиявлених злочинів”. Аби не звільняти запеклого ворога радянської влади, у грудні 1969 Президія Верховної Ради СРСР скасувала постанову від 1956. Верховний Суд СРСР своїм рішенням від 20 січня 1970 направив Симчича відбувати покарання за вироком 1953 (кінець терміну 30 січня 1982).
1976 Симчич звертався до Комісії з прав людини ООН. 14 липня 1978 адміністрація табору викликала Симчича за його заявою про те, що на кінець 1977 він уже відсидів 25 років. Спостережна комісія відмовилася подати його справу на подальший розгляд, бо “в’язень Мирослав Симчич не став на шлях виправлення” (тобто, відмовився засудити свою участь в УПА та співпрацювати з КДБ).
1979 року Мирослав Симчич подав заяву в МҐБ і в КДБ з проханням або перевести його назад до 35-го табору Пермської області, в якому утримувалися політичні в’язні, або до Запорізької області (його сім’я жила в Запоріжжі), оскільки в новому таборі з його здоров’ям умови надто тяжкі, і дружині дуже важко до нього добиратися. На вимоги писати листи російською мовою Симчич відповідав, що не писав і не писатиме російською.
1982 Мирослав Симчич, не виходячи на волю, визнаний судом особливо небезпечним рецидивістом і засуджений за ст. 187-І КК УРСР на 2,5 років таборів “за наклепи на радянський державний і суспільний лад”. Звільнили його лише у 1985 році.
