Олександра Пасатюк опублікувала у спільноті “Моя книга” повідомлення проти Книжкового клубу, у якому придбала своїй 8-річній доньці книгу “Закоханий Бурундук та інші розбишацькі історії” Івана Андрусяка.
Жінка знайшла у книжці багато “збочень” та розповіла, що ж саме її обурило.
Публікуємо текст повідомлення:
Дитина майже за вечір прочитала ту книжку і запропонувала почитати мені ії вголос. Я погодилась, і з кожною новою главою в мене все далі відпадала щелепа….
Все починалось дуже гарно і цнотливо, головний герой – хлопчик десь у 8-9 класі, закоханий у дівчину з червоною шапочкою на голові та двома косичками каштанового кольору. Але чи далі в ліс, тим просто… (тут мені тільки одні матюки лізуть у голову). Друг цього хлопця розповідає йому про таку собі Анжелу, яка “женщина опитна. А з опитними краще, хе-хе, половую жизнь починати”.
Як вам? Це ще не саме страшне. Далі головний герой з цим сами дружбаном йдуть на шкільну дискотеку. А для “сугреву” вони пішли до генделику, де ошивались алкоголіки та купили там шмурдяку та пляшку пива, які вони пили в класі біології.
Ну, думаю, зараз або вчителі зайдуть, або потім батьки взнають та дадуть їм прикурити, бо ж має бути якійсь виховний момент, якась мораль, що так не можна робити. Та де там! Все закінчилося тим, що в кінці повісті йому на наступний день “боліла голова і трохи нудило. Що ж, недивно після вчорашнього…”
Та й це ще не саме страшне! В мене очі майже вилізли з орбіт, коли моя дитина мені прочитала наступне: “І тут раптом оттуда приходить Наташка й голосно, при всіх питає: “Вітя, а що таке самотик?”
Дитина, правда, прочитала це слово як “самОтик”, і, слава богу, не спитала мене, що це таке, бо в мене просто мову відняло!
Шановні редактори клубу, ви хоч самі читаєте ті книги, які дозволяєте до друку? Ви вважаєте доречними використання слова “самотик” в книжці, яка у вас на сайті знаходиться в розділі для дітей 7-12 років?
Чи, може, ви по наївності десь на дитячому рівні знаходитесь і не знаєте, що це слово значить? Може, в мам своїх спитаєте?
Виникла дискусія, в якій, до речі, взяв участь і сам автор – Іван Андрусяк. З обох сторін знайшлося багато прихильників. Ніхто нікого так і не переконав. А як думаєте ви?
