Торік я вже писав до вашої редакції, аби компетентні керівники міста та області відповіли: коли повернуть історично-рідну назву Станіславу? Надруковано не було, як і відповіді. Але була піднята дискусія, з котрої ясно, що не всі згодні з поверненням рідної назви та рідної історії. Ганебно, але факт.
Дійсно, антиукраїнськими силами давно ведеться кампанія відвернення всіх від усього рідного. Чую: не «Станіслав», а «Станіславів». Смію нагадати – «Станіслав». І я народився в Станіславській, а не в Станіславівській області.
Також для того й поставили пам’ятник Івану Франку, а не Станіславу Потоцькому, що врятував Європу, а найперше Україну, ціною життя від турків. А Іван Франко ні родився, ні похований в нашій області. Лиш трохи бував. Хоч в багатьох містах і селах бував більше: Борислав, Лолин, Львів… Не буду всіх перераховувати.
Характерно, що село Франкове повернуло свою історично-рідну назву Нагуєвичі, а він там родився, і це Львівська область, а не Станіславська. І допомогла тут навіть Франкова родина, що там мешкає.
Хочу зауважити, що історію треба поважати народові, не питаючи ні в кого дозволу. Тому я ще питаю, особисто в пана Віктора Анушкевичуса: «Коли, нарешті, повернеться історично-рідна назва нашому Станіславу?».
Вибачте за негарний почерк, я тепер хворію. А терміново написати листа змусила мене звістка, що хочуть змінити ювілейну дату для того, аби призабули Магдебурське право Станіслава. Якщо антиукраїнці так пропагують Франка, що аж плюють на все українське, то тим вселяють думку, ніби й Франко не зовсім був за Україну. Йде протиставлення: або Україна, або Франко. Страшна маячня! Святотатство!
З повагою Л. Андрійович, Долина
P. S. Мій предок князь Андрійович заснував Долину. Може тому й вболіваю за Станіслав.
Стилістика листа збережена
