Цього разу відзначаємо виконавців головних ролей у пригодницькій історичній драмі «Жива». За вдалий дебют у повнометражному художньому кіно.
24 листопада у кінотеатрах країни стартував показ очікуваної української прем’єри режисера Тараса Химича. «Жива» заснована на реальних подіях та розкриває невідомі сторінки з життя української зв’язкової УПА Анни Попович «Ружі» з гірського села Зелена Надвірнянського району. 28 листопада фільм презентували в Івано-Франківську.
Режисер Тарас Химич розповів, що сюжет для фільму він знайшов під час історичних досліджень.
«Я тоді працював у документалістиці і з першого інтерв’ю з Анною Попович зрозумів, що це золота тема, – розповідає він. – Приїжджав до неї ще впродовж двох років і сприймав її як друга. Розповідь Анни була настільки емоційною, що це був готовий сценарій. Вирішили знімати в Горганах, де вона переховувалась. Історія Анни – це художнє кіно про почуття, а не про війну. Вона воювала цими почуттями, не стріляючи й не вбиваючи».
Головну чоловічу роль зіграв Ростислав Держипільський, керівник Івано-Франківського обласного академічного музично-драматичного театру імені Івана Франка, актор і режисер. Його партнеркою стала акторка цього ж театру Ольга Комановська. Для обох «Жива» – дебют у кіно.
Режисер зазначає, що для нього дуже цінною є робота Держипільського і Комановської. Адже на знімальному майданчику вони змогли стати справжніми акторами кіно. «Ростислав одразу сказав, що не втручатиметься в роботу режисера і дотримався слова», – додає Химич.
Ольга Комановська виконала роль нині вже покійної Анни Попович. Їй пощастило познайомитись і з головною героїнею. Каже, бачилися вони двічі і вона Анні сподобалася. Хоч і не схожа на неї, та в них було щось спільне у погляді, й очі в обох зелені.
Ростислав Держипільський зазначає, що працювати на знімальному майданчику було легко й цікаво. А режисер його ще й змусив схуднути і підстригтися.
«Оля Комановська – близька і рідна душа, тому під час зйомок не було бар’єру, мав з ким порадитися, і на знімальному майданчику ми стали однією родиною, – розповідає Держипільський. – Я в житті дуже емоційний, чоловічу стриманість героя було непросто зіграти, та мені ця риса сподобалась… Фільм знімали на моїй землі, а події фільму пережиті кров’ю родин Галичини. Тому історія мені близька».
«У фільмі «Жива» дія відбувається у 1949 році. У важкодоступних районах Карпат загін МГБ веде полювання на останніх вцілілих повстанців, – йдеться в описі стрічки. – Молода дівчина Анна, рятуючись від переслідувань, потрапляє в табір повстанців. Там вона зустрічає друга дитинства Ніко. Несподівана облава змушує їх розділитись на малі відділи і втікати…».
