У четвер, 28 вересня, в громадському ресторані Urban Space 100 презентували проект наставництва на Франківщині. Громадська спілка “Об’єднані дітьми” вже рік реалізовує проект з наставництва в області.
Центр реабілітації – перший заклад, з яким почали співпрацю з наставництва. Нині спілка також співпрацює з інтернетом у Тлумачі. Надалі планує співпрацювати з дитбудинками Долини і Калуша.
До проекту сьогодні залучено 13 пар. Член спілки Олександр Тусик пояснює, що їм потрібні не лише наставники, а й підприємці, які готові підтримати проект фінансово, аби покрити організаційні витрати з проведення навчань для наставника та екскурсій для вихованців.
Суть проекту в тому, щоб підтримати дитину і допомогти їй, знайти себе після того, як вона полишає інтернат.
“Важливо, аби діти розуміли, що таке робота, як виглядає професія, яка їх цікавить, – пояснює Олександр Тусик. – Дитина заповнює анкету і пише, яка професія їй цікава, ми групуємо ці анкети і допомагаємо їй побачити і спробувати, чи справді ця професія підійде”.
Аби, стати наставниками потрібно заповнити анкету і зустрітися з психологом. Потім пройти навчання і після цього вирішити, чи ви можете стати наставником, чи готові їздити до дитини і знаходити для неї час.
Світлана Самарська – координатор проекту розповідає, що хоч проект діє відносно недавно, але вже є очевидні результати роботи. Хоча для адаптації дитини і наставника потрібен щонайменше рік.
“Є діти, які мають наставника з січня і там результат – найкращий, – говорить Сітлана.- Дівчинка стала вільнішою, менш закомплексованою, може висловлювати свою думку. Щасливі очі дитини – найкращий результат. А ще вони обирають професії, які раніше не розуміли, у них розширяється кругозір. Ми намагаємося відкрити в них таланти і нові можливості. В цих дітей багато розчарувань і невдач. Сподіваюся на те, що проект буде тривалий”.
Одна з наставниць Настя Нестеренко розповідає, що дуже задоволена участю в проекті.
“Я рада, що, пройшла тренінг, була готова до всього, – говорить Настя. – Коли познайомилася з Богданою, було хвилювання. Але ми з нею здружилися. Нині вона навчається в Бурштині. В неї все гаразд. Вона вважає мене сестрою. По трохи ми прогресуємо, час, любов і терпіння долають все”.
Координатор наголошує, наставники – це не спонсори. Адже фінансова допомога чи подарунки часто можуть стати інструментом до маніпуляцій. Якщо потрібна допомога, окремо шукають спонсора зі сторони, аби діти, не бачили спонсорів у своїх наставника.
Comments are closed.