На подвір’ї калушанки Ірини Магас члени КП «Пам’ять» розкопали могилу німецького солдата, який загинув у Другій світовій війні. Довгі 72 роки родина доглядала за цією могилою і за сімейними переказами, німець навіть снився членам сім’ї і дякував.
Як розповідає в.о. директора КП «Пам’ять» Василь Тимків уже близько року вони співпрацюють з громадською організацією з Німеччини – Німецькою народною спілкою по догляду за військовими цвинтарями.
«Суттю роботи є пошуки, розкопки, ексгумація німецьких вояків часів Другої світової і перепоховання їх на військовому цвинтарі у Львівській області, – каже він. – 30 червня 2016 року наші працівники провели ексгумацію німецького вояка на приватному подвір’ї пані Ірини Магас у Калуші, колись це було село Підгірки. Протягом довгих років вони доглядали цю могилу, висаджували квіти, і ця могила не забулася».
Як каже Тимків, під час розкопок були виявлені скелетовані останки чоловіки, на глибині близько 50 см, видно було, що його поховали у природній заглибині. З розповідей господині відомо, що відбувалося поховання за участю радянський військових. На ногах німця виявили рештки шкіряної сумки, очевидно, з неї вийняли всі документи, які цікавили тодішніх радянських армійців.
«Але збереглися особисті речі – нагороди, насамперед бойова нагорода за поранення у бою ІІ ступеня, її давали за 3-4 поранення, – розповідає Тимків. – Інша нагорода – за відзначення у штурмовій атаці. Ще серед речей ми знайшли його особистий медальйон, але він у дуже знищеному стані і поки що важко зчитати з нього інформацію. Також фрагменти протестантського збірника псалмів».
Експерт-криміналіст Омельян Левицький про ексгумовані останки:
Господиня обійстя Ірина Магас розповідає, про те, що у них в садку є могила, дізналася від мами і старшої сестри, обох вже нема на світі. Знає вона лиш те, що закопували німця радянські солдати, і що, можливо, він мав офіцерське звання.
Каже, за цією могилкою у них завжди доглядали. Мама засаджувала її білими нарцисами і розповідала, що той їй наснився – прийшов, став на поріг і тричі кланявся. Каже, давно простили його, хоч, по ідеї, прийшов сюди окупантом. Тому й гляділи могилу. Тим більше, що сам батько пані Ірини зник без вісти на тій війни, гляділи чужу могилу – за іронією долі, ворога.
Жінка каже, рада, що, нарешті, цей чоловік буде похований по-людськи.
Останки поховають у селі Потелич, Львівської області, на Німецькому цвинтарі часів Другої Світової. Німецька спілка з етичних міркувань просить не фотографувати ексгумовані останки.
