На початку грудня минулого року «Репортер» надрукував невеличку замітку «Дошка під дошкою?». В ній йшлося про фанерний щит на стіні одного з будинків у Івано-Франківську — на вулиці Грюнвальдській, 2. Свого часу батько старожила Володимира Скрута розповідав, що під тим щитом може бути захована якась польська меморіальна табличка. Ймовірно, вона була присвячена Грюнвальдській битві, на честь якої названа вулиця. Коли до міста увійшли совіти, мешканці будинку накрили таблицю фанерою, аби вберегти від знищення. На думку Скрута, вона й нині мала б бути там.
Публікація наробила багато галасу в соцмережах. Хтось чув подібне від інших старших людей, гарячі голови закликали негайно зривати дошку, обережні пропонували спитати дозволу у влади. На цьому і скінчилось — фейсбучні пристрасті вщухли, фанерний щит ніхто не чіпав.
Але двом людям у Франківську таємниця дошки на Грюнвальдській не давала спати. Тому 16 січня автор цієї статті та керівник ТРК «Вежа» Тарас Зень вирішили ризикнути і заглянути під дошку. Вона кріпилась двома великими цвяхами, відігнути один з яких не склало великої проблеми.
На жаль, крім павутиння, під фанерою нічого не було. Навіть порожньої ніші, де могла б бути меморіальна дошка — суцільна гола стіна.
Отже, скоріш за все, щит виготовили для розміщення там рекламних оголошень. Легенда не підтвердилась. А шкода…
