У Долині, що на Івано-Франківщині, 18 квітня 2025 року зустріли звільненого з полону 33-річного військовослужбовця Володимира Федорича.
Про це у коментарі Суспільному розповів голова Вигодської громади Микола Мацалак.
З його слів, зустріли Володимира Федорича у старій частині міста Долина, біля церкви. Священник його привітав і благословив. Володимир Федорич пішов до плащаниці.
Серед тих, хто зустрічав Володимира, була його сестра Анна. Вони рано втратили батьків. Тому були опорою один для одного — завжди підтримували і допомагали, — каже Микола Мацалак.
23 грудня 2024 року сестру сповістили, що Володимир пропав безвісти. Через деякий час Анна в одному з Telegram-каналів побачила брата серед полонених.
Сестра розповідає, що готувалася до довгої і важкої боротьби — думала, як повернути брата. Проте несподівано для неї 19 березня повідомили, що полонений Володимир Федорич потрапив на обмін. Анна спочатку не повірила, і зараз не вірить, що брат нарешті вдома, — розповів Микола Мацалак.
Голова Вигодської громади говорить, що Анна прагне зробити все можливе, щоб брат якнайшвидше адаптувався до цивільного життя, і бажає, щоб всі, хто чекає рідних з полону, відчули цю радість.
Що відомо про Володимира Федорича
Зі слів Миколи Мацалака, Володимир Федорич народився 9 серпня 1991 року у селі Шевченкове Вигодської громади. Закінчив місцеву школу.
Займався своєю улюбленою справою — переобладнанням та ремонтом машин. Цьому навчився сам, це було його покликання і хобі. Володимир — дуже добрий, чуйний, роботящий, завжди старався допомогти, — каже Микола Мацалак.
У 2011 році Володимир Федорич одружився. Із сім’єю жив у Долині. Має двох дітей — 13-річного сина Андрія й 11-річну доньку Тетяну.
29 квітня 2024 року Володимир Федорич вступив до лав Збройних сил України. Боєць служив у 24 окремій механізованій бригаді імені короля Данила.
З 22 грудня 2024 року його вважали безвісти зниклим на Донеччині. Військовослужбовець потрапив у російську неволю.
Володимира Федорича звільнили 19 березня 2025 року під час обміну полоненими.
