Безхатько з 30-тирічним стажем цього тижня отримав у Калуші нове житло. Тимчасове, не дуже просторе і ще геть не обжите, але здатне захистити бодай від холоду. Після років поневірянь підвалами чоловік геть не сподівався на підтримку випадкових людей. Вони ж прикипіли до старого та обіцяють, що на вулиці він більше не ночуватиме.
Калушанини Михайло Слободяник натрапив на дідуся випадково. Увагу фотографа привернуло те, що жебрак годував голубів крихтами хліба. Захотів сфотографувати. А далі — роззнайомилися. Історія старого чоловіка просто вразила, пишуть “Вікна”.
Михайлові Іванову — 70. У Калуші в нього є двоє дітей та онуки. Проте, чоловік 25 років прожив у комірчині, облаштованій у підвалі багатоповерхівки. Коли ж його звідти вигнали, був змушений ночувати у сирому підвалі. Чоловік розповідає:
“Я більше 25 років прожив у підвалі. В тому самому домі, де жила мати з вітчимом. Вони там облаштували у підвалі коморку. От в тій коморці я і жив. Мати дала мені ключ. Жив так, що мало хто і знав, що я там є. Виживав тільки, збираючи пляшки. Просто хотів відійти від людей, від світу, сховатись, як отой равлик, у свою черепашку”.
Ховався чоловік не від людей — від болю та відчаю. Адже сімейне життя не склалося, тож піти довелося не лише від дружини, а і від двох малих дітей.
За несплату аліментів чоловік двічі потрапляв до в’язниці, після чого не міг влаштуватися на роботу. Почав збирати пляшки. На їжу вистачало, а жити довелося у підвалі. Його останній прихисток зруйнувала пожежа.
Молоді люди, які взяли дідуся під опіку, винайняли йому кімнату в гуртожитку, забезпечили продуктами та одягом, купили мобільний телефон.
У гуртожитку Михайло Іванович залишиться і на зиму. Його рятівники допомагають із виготовленням документів та оформленням пенсії. Не відмовляться і від допомоги калушан та влади, адже власних коштів для порятунку дідуся недостатньо.
Comments are closed.