Цього тижня «Репортер» відзначає депутата Івано-Франківської обласної ради, заступника голови постійної депутатської комісії з питань євроінтеграції. За кермом дуже недешевого позашляховика Toyota Land Cruiser Василь Гладун двічі стикнувся з франківськими копами, коли порушив правила дорожнього руху. В обидвох випадках свою вину заперечував, двічі просив дати йому усне попередження «на перший раз» і двічі погрожував патрульним, що цього не забуде.
Патрульна поліція Івано-Франківська на своїй сторінці у Facebook опублікувала відео інцидентів з депутатом, які відбулися ще минулого місяця. І хоча прізвище водія не назвали, користувачі соцмереж швидко ідентифікували порушника — Василь Гладун, фракція «Батьківщина». Перший раз він припаркувався прямо на пішохідному переході на вулиці Грушевського. Вдавав, що не помічає намальованого червоно-білого переходу, потім погрожував патрульному, що викличе його з начальником на сесію облради, щоб депутати негативно оцінити роботу поліції.
Коли патрульний почав писати постанову, Гладун наказав інспектору застебнути ґудзик і «не вдавати блатного». Потім депутат вирішив схитрувати — мовляв, він собі їхав, а патрульний його зупинив і змусив припаркувати авто на переході. Водія попередили, що вся розмова фіксується на камеру. Це його трохи заспокоїло.
Через вісім днів копи зупинили автівку обласного обранця за те, що він під час руху говорив по телефоні. Історія повторилась — за кермом був Гладун, який з посвідченням депутата, криком і нецензурною лексикою запевняв, що він нічого не порушував. При цьому просив не карати його напередодні Великодня. На водія склали постанову й повідомили, що він має 10 днів на її оскарження.
Після того Василь Гладун телефонував до начальника патрульної поліції Івано-Франківська, щоб «вирішити питання». Після відмови повідомив, що шукатиме спосіб, щоб «наказати» патрульного.
Під час розмови з журналістами Гладун зізнався, що вів себе неправильно. Але заперечив, що порушував правила. Мовляв, знайомі радили йти до суду, але він ще думає. Вважає, що патрульні йому помстилися.
Але потрохи з’являється надія, що часи, коли все можна було «порішати» за допомогою посвідчень або грошей, таки минають. Шкода, що дуже поволі.
