Людина тижня. Ольга Польова

Останніми днями найбільше обурень та обговорень в інформпросторі Прикарпаття вибухнуло нав­коло інциденту з лікарем-реаніматологом, якого застали п’яним на чергуванні.

Ольга Польова привезла чотирирічного сина з підозрою на пневмонію в Івано-Франківську міську дитячу лікарню та потрапила на прийом до лікаря, який мало чим допоміг дитині. А хлопчик почувався погано, важко дихав, у нього посиніли губи.

«Як лікар тільки зайшов, я почула сильний запах алкоголю, – каже Ольга. – Він пішов, а нам повідомили, що дитину переводять у реанімацію».

Вона прочекала годину, вийшов той же нетверезий лікар. Жінка викликала журналістів і міліцію. Каже, не могла довіряти призначенням п’яного реаніматолога.

«Головна лікарка дуже переживала за свого колегу і тримала мене в коридорі з хворою дитиною, незважаючи на непростий стан мого сина, – говорить Ольга. – Просила розуміння, казала, що я ламаю кар’єру 50-літньому молодому доктору і що з ним таке вперше. Я нікому в житті не побажала би опинитися на моєму місці. Ніколи не мала на меті комусь нашкодити… Але виявили 1,47 проміле».

Такий показник алкотесту говорить про середню ступінь сп’яніння.

«Ця людина більше працювати медиком не буде, – на емоціях коментувала ситуацію Ольга. – Це ж не просто відділ – це реанімація! І він не просто нетверезий був, а неадекватний – абсолютно!».

Вже наступного дня адміністрація лікарні поширила повідомлення із вибаченнями. Писали, що за 20 років роботи не було жодної скарги на цього працівника, що раніше він не зловживав алкоголем, не притягався до дисциплінарної відповідальності… Та все ж його звільнили з посади завідувача відділення інтенсивної терапії.

Маленькому сину Ольги поставили діагноз за результатами рентгену – правобічна пневмонія. Бажаємо хлопчику швидше одужати і надалі – міцного здоров’я. А нашим лікарям – більше відповідальності. Адже дуже часто рідні хворих у лікарнях (не лише дитячих) мовчать, миряться з хамством чи поборами, аби лиш не нашкодити близьким – «бо хтозна, як після скандалу лікуватимуть?». Та виглядає, що тихо ковтати образи українці вже не хочуть.