У вівторок, 8 вересня, у книгарні «Є» відбулася дискусія « Жіноче письмо: табу, самоцензура, тілесний досвід» за участю Людмили Таран та Ольги Деркачової. Приводом до дискусії стала книга Людмили Таран – «Прозорі жінки».
«Бути студентом-філологом і не знати пані Людмили – це як не вміти відрізнити ямб від амфібрахія», – з усмішкою зазначила Ольга Деркачова, модератор дискусії, а за сумісництвом письменниця та викладач ПНУ.
На заході обговорили відмінності жіночого та чоловічого письма, еротизму та тілесності в літературі та нелегку нішу жінки-письменниці в сучасному світі.
«В кожної жінки-письменниці є три зміни: робота, домашні справи та творчість», – каже Людмила Таран.
Авторка відверто відповіла на питання слухачів , а також зізналась, що писати про жінку під час війни – це для неї табу, вважає, що недостатньо обізнана.
Comments are closed.