Бойовий медик 50 полку імені полковника Семена Височана Нацгвардії України Петро Боднарук на позивний Бинт евакуював пів тисячі поранених із Серебрянського лісу. Боєць родом — із села Стопчатів Косівського району. Наразі проходить службу в Івано-Франківську. Про порятунок побратимів на передовій нацгвардієць на псевдо Бинт розповів Суспільному.
До теми: Донат дня. Підрозділу франківського пивовара потрібна автівка
Петро Боднарук закінчив Коломийський медичний коледж за програмою “лікувальна справа” й отримав спеціальність фельдшера.
Крайній бойовий виїзд Петра Боднарука був у Серебрянське лісництво, що неподалік окупованої Кремінної на Луганщині.
Медик рятував поранених з “нуля” з лютого до серпня 2023 року.
Ми постійно моніторимо рацію, слухаємо, що відбувається на лінії зіткнення. Нам повідомляють, чи є поранені, чи є вбиті. Якщо на позиціях “300”, то ворог прослуховував і вже тиснув туди сильніше. Тому все зашифровано, — розповідає нацгвардієць.
За його словами, поранення у воїнів були різні — від легких до дуже важких, як-от уламки в голові.
Читайте також: «Вперше побачив гори». Як у Франківську поранених військових лікують духовно і фізично
На евакуаційні виїзди бойовий медик завжди брав із собою тактичний рюкзак. У підсумках — турнікети, бандажі. У кишені на спинці — шина. А всередині — решта медикаментів. Ножиці для різання одягу на поранених Петро Боднарук носив на спеціальному ремінці, щоб завжди були під рукою та не загубилися.
З його слів, тактична медицина — дорога, тому без волонтерської допомоги бойовому медику та його побратимам було б складно на передовій.
Медична частина видавала нам медикаменти. Правду кажучи, цього не вистачало. Був великий потік поранених. В один період ми просто привозили поранених у стабпункт і забирали їхні аптечки, щоб просто доукомплектувати себе, — каже Петро Боднарук.
До теми: Відео для своїх. Калушанин Євген Просяновський вчиться ходити заново та мотивує інших
Коли бойовий медик рятував життя військовим на “нулі”, його рідні нічого про це не знали. Петро Боднарук зізнається: приховував правду, щоб за нього менше хвилювалися.
Люди, які пережили це все на “нулі”, їм треба віддавати належне. А я просто роблю свою роботу, більше нічого. Не можу себе навіть прирівнювати до них, — каже нацгвардієць на позивний Бинт.
