На сторінці обласної лікарні поділилися історією кохання, що зародилося у діалізному залі. Кілька років пацієнтка лікарні Ганна проходила гемодіаліз і чекала на трансплантацію нирки.
Саме у діалізному залі вона познайомилася з Василем, який проводив їй процедури. Згодом їх поєднали не лише лікування та професійна підтримка, а й спільний шлях після трансплантації.
За його словами, старша медсестра часто ставила його на чергування до Ганни, «наче якусь чуйку мала».
Ніч на 29 грудня 2022 року стала вирішальною.
Було пізно, близько 11 ночі, коли їй повідомили, що знайшли донорську нирку, – згадує Василь. Операцію розпочали близько половини першої ночі та завершили вранці. Все зробили якісно і ми вдячні команді трансплантологів, родичам донора, які дали згоду на пожертву органа.
Ганна розповідає, що трансплантація стала несподіванкою. Вони з родиною якраз проходили обстеження, щоб визначити, хто з її батьків може стати донором. Тому планували все по-іншому.
Якби його не було на зміні тоді, то я б, напевно, відмовилася, – говорить вона.
Після трансплантації, за словами Ганни, «повернулося нормальне життя». Вона більше не прив’язана до лікарні. Не ходить через день на діаліз. Спокійно живе, будує плани.
Василь, який щодня бачить пацієнтів на діалізі, пояснює: «Бачу, як люди проводять пів життя у лікарні. Через день діаліз – ти ні поїхати, ні спокійно працювати не можеш. З пересадженим органом – усе інакше».
Цьогоріч минає три роки після трансплантації. Ганна та Василь одружилися. У лютому вони стануть батьками.
Читайте також: Знайти предків за 1000 років. Як прикарпатцям дізнатися про своє походження
